Четверте розширення ФСО: що зростання охорони Путіна говорить про його довіру до еліт

Наприкінці серпня Володимир Путін підписав указ про розширення штату центрального апарату Федеральної служби охорони. За оцінками американського аналітичного центру Jamestown Foundation, який вивчає політичні та військові процеси на пострадянському просторі, це вже четверте подібне рішення від початку повномасштабної війни. Тепер у центральному апараті відомства працюють 812 осіб — ідеться не про всю спецслужбу, а лише про її керівне ядро та персонал, що обслуговує керівництво.

Динаміка показова: від 2022 року штат центрального апарату ФСО зріс сумарно на 12%, тоді як до війни він не змінювався тринадцять років. Цього разу структуру змінили посеред року, а не на початку, як робили раніше заради зручності бюджетного планування. Захист вищих посадовців від повітряних загроз належить до компетенції армії та ФСБ, тож розширення ФСО не варто пояснювати лише атаками українських дронів.

Аналітики Jamestown Foundation вбачають у цих змінах кілька цілей: жорсткіший відбір людей із допуском до Путіна, посилення охорони резиденцій і урядових об'єктів та збільшення кількості відданих кадрів у найближчому оточенні. З весни 2026 року правила поведінки біля Путіна змінилися — посадовці та гості тепер здають не лише мобільні телефони, а й будь-які годинники, електронні та механічні. Виняток роблять хіба що для найбільш наближених осіб, як-от генеральний директор «Ростеха» Сергій Чемезов.

«Що більше Путін розширює коло своєї особистої охорони, то більше він демонструє, що не довіряє власним елітам і спецслужбам», — каже аналітик Jamestown Алекс Горобець. Розбудова ФСО має подвійну мету: кращий фізичний захист і зменшення залежності від інших силових відомств — насамперед ФСБ, Росгвардії та Міністерства оборони.

Для Росії це означає подальше переформатування балансу сил усередині силового апарату: частина повноважень перетікає до структури, підпорядкованої безпосередньо главі держави. Для України та її партнерів — додатковий індикатор того, що російське керівництво готується радше до внутрішніх ризиків, аніж до зовнішніх. А для самих росіян — ще один прояв замкнутого, дедалі більш ізольованого способу ухвалення рішень.

Коротко: розширення ФСО — це не лише про безпеку однієї людини, а про те, кому в російській системі влади сьогодні довіряють найменше.