Іран націлений на затяжну війну зі США до кінця каденції Трампа

Головний радник головнокомандувача Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Реза Накді в інтерв'ю американському телеканалу PBS, опублікованому 12 серпня, окреслив стратегічне бачення Тегерана. За його словами, Іран свідомо готовий вести війну щонайменше до кінця каденції чинного президента США, тобто до січня 2028 року. Мета такого підходу — виснажити американську військову машину та створити для будь-яких майбутніх супротивників чіткий сигнал: напад на Іран матиме надто високу ціну.

Накді стверджує, що наразі перевага на боці Тегерана, тоді як Вашингтон не досяг своїх декларованих цілей — повалення іранського керівництва та розпаду країни. Він описує дії США як «війну без стратегії», зазначаючи, що американці змінювали заявлені цілі кожні два-три дні: від вторгнення на острів Харг до відкриття Ормузької протоки. Радник КВІР наголошує, що Іран уже переміг у всьому, де США намагалися досягти успіху, а триваліший конфлікт дає іранській армії дедалі більше бойового досвіду. Він також зауважив, що реальна міць американських збройних сил виявилася нижчою, ніж очікувалося.

На тлі цих заяв у західних медіа з'являлися публікації про виснаження американських арсеналів. Зокрема, Reuters повідомляло, що за п'ять місяців США майже повністю вичерпали запас далекобійних ракет. Видання The Washington Post писало про конфлікт між Трампом і міністром оборони Пітом Гегсетом через критичний дефіцит озброєння на складах. Трамп цю інформацію спростував і пригрозив тривалим ув'язненням для тих, хто поширює такі відомості.

Активна фаза протистояння розпочалася 28 лютого, коли США та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, внаслідок чого загинув верховний лідер аятола Алі Хаменеї. Відтоді сторони кілька разів намагалися укласти перемир'я: у травні було досягнуто 60-денного меморандуму, у червні підписано документ про завершення війни та зняття блокади з іранських портів. Однак домовленості не втрималися — вже у липні Трамп оголосив про припинення перемир'я, а КВІР заявив про закриття Ормузької протоки, хоча американський президент це заперечив.

Таким чином, заява Накді — це не риторика, а фіксація стратегії Тегерана на довгу дистанцію. Іран робить ставку на те, що політична воля Вашингтона до війни вичерпається швидше, ніж ресурси іранського опору. Питання лише в тому, чи вистачить у США ресурсів і політичної волі підтримувати такий темп протистояння до 2028 року.