Вітряки в Карпатах: що стоїть за планом на 1,5 ГВт і чому це викликає спротив

На «Карпатському саміті» в Буковелі президент Володимир Зеленський окреслив бачення регіону як постачальника електроенергії для Євросоюзу. За його словами, йдеться про сонячну та вітрову генерацію, накопичення енергії, нові інтерконектори та підземні газосховища. Окремо він згадав про Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата: «Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном». Заявлена потужність еквівалентна приблизно 300 сучасним вітротурбінам.

Проблема в тому, де саме пропонують будувати. Частину турбін уже зводять на полонині Руна — і це викликало різку критику через вплив на унікальні екосистеми. Еколог Сергій Хара, який виконує обов'язки начальника відділу еколого-освітньої роботи НПП «Голосіївський», не заперечує потреби розвивати відновлювану енергетику, але вважає вибір локації нераціональним: «Обрали місцем для розвитку вітрової саме цінні високогірні екосистеми Карпат. Не перелоги, не агротериторії, не поблизу енергозатратних регіонів. А саме там, де знаходиться той самий невеликий відсоток рідкісних ландшафтів і оселища зникаючих видів рослин і тварин». За його словами, будівництво вітряків, доріг і ліній електромереж уже триває, були зафіксовані численні порушення, а петиція українців із вимогою захистити гори залишилася без реакції місцевої та національної влади. Розвивати відновлювану енергетику за межами Карпат, каже він, наразі ніхто не прагне.

Для людей це питання не лише про природу, а й про довіру до рішень. Журналістка Мар'яна П'єцух наголошує: Карпати займають лише 4% території України, але їхню екосистему радше стимулюють знищувати, ніж зупиняють. Вона нагадує, що під час будівництва дороги на Руну вирубали частину пралісу, і навіть судова заборона не врятувала ділянку — на той момент ліс уже зник. Схожа історія в Яремче, де міська рада дозволила розвідку територій під вітряки на полонинах, а дорогу туди доведеться прорубувати через заповідну зону. Публіцистка Оксана Черкасова звертає увагу на довгострокові наслідки: «Карпати не відновиш одним президентським указом..ліс не виросте за один бюджетний рік, а зруйнований схил назад не закатаєш у бетон». Вона переконана, що вітряки можна розмістити там, де вони завдадуть природі мінімальної шкоди.

Окремий аспект — кому саме адресована ця електроенергія. Журналістка та екоактивістка Леся Москаленко зауважує, що «зелену» генерацію в Карпатах планують постачати сусідам, зокрема Словаччині, тоді як самі сусідні країни свої високогір'я не забудовують, а розвивають там заповідники, зелені маршрути й еко-курорти. За її словами, місцева влада реагує байдуже, а європейські партнери не переймаються походженням енергії.

Підсумок: дискусія про Карпатський кластер — це не суперечка «за» чи «проти» відновлюваної енергетики. Питання в тому, чи будуть при цьому зважати на ціну для довкілля, громад і майбутнього регіону, чи й далі обиратимуть найпростіший, але незворотний шлях.