Конгрес США ухвалив законопроєкт Грема: що це змінить для Росії та України

Фінальне голосування відбулося ввечері за київським часом: «за» висловилися 262 законодавці. Тепер документ направляється на підпис президенту Дональду Трампу, і, як очікується, його буде підписано найближчими днями.

За своєю суттю законопроєкт поєднує персональні та секторальні обмеження. Під них можуть потрапити представники російського політичного й військового керівництва, а також особи, причетні до обходу санкцій, відмивання коштів і дестабілізації ситуації в Україні. Окремо згадані акціонери російських проєктів зі зрідженого газу, судна «тіньового флоту» та пов'язані з ними люди. Серед інструментів — блокування активів і візові обмеження.

Секторальна частина охоплює фінансову та енергетичну сфери Росії, зокрема Центральний банк, Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк та інші державні установи. Документ забороняє американські інвестиції в російський енергосектор, обмежує експорт американських енергоресурсів до РФ та імпорт російського урану, а також посилює тиск на проєкти «Ямал ЗПГ» і «Арктик ЗПГ». Окремий блок присвячено фінансовим посередникам, криптовалютам і юрисдикціям третіх країн, які використовуються для обходу обмежень. Для держав, що купують російські енергоносії або допомагають оминати санкції, передбачені додаткові мита: у попередній редакції їхня максимальна ставка сягала 500%, згодом її знизили до 100% із певними винятками.

Важлива умова стосується строків дії: санкції проти РФ не можуть бути скасовані, доки Росія не припинить бойові дії та не підпише мирну угоду, «прийнятну для вільного та незалежного Уряду України». Документ також приділяє увагу Ірану та Китаю як політичним партнерам Москви: обмеження мають поширитися на іранський енергосектор, а дія базових санкцій продовжується до 2031 року.

Водночас заходи не запрацюють автоматично. Законопроєкт радше створює розширений набір інструментів, якими президент США зможе користуватися залежно від ситуації, тож конкретні рішення ухвалюватимуться вже після підписання.

Шлях документа до голосування був непростим. Ініціативу зареєстрували в Сенаті у квітні 2025 року Ліндсі Грем та Річард Блюменталь. У липні її були готові підтримати 85 із 100 сенаторів, але Грем очікував неформального «зеленого світла» від Трампа. 29 червня він заявив про компроміс із президентом, після чого окремі положення пом'якшили. Після смерті Ліндсі Грема 11 липня законопроєкт офіційно назвали на його честь. Сенатор активно підтримував Україну, і Володимир Зеленський відреагував на його смерть словами: «Ми завжди будемо особливо вдячні за слова поваги до нашого народу та до сміливості захисників України».

Отже, ухвалення документа означає не негайні нові обмеження, а появу в США потужного важеля тиску на Москву — з перспективою, що його застосування залежатиме від подальшого розвитку ситуації та позиції Білого дому.