Вибори на Одещині: хто насправді бореться за вплив

Аналіз політичної ситуації на Одещині показує, що всі наявні та потенційні гравці умовно поділяються на дві великі групи: партії, що спираються на військових лідерів, і традиційні політичні сили. Перша група ще не оформилася остаточно, але вже має значний потенціал через високий рівень довіри до Збройних сил.

Найбільш очікуваним лідером серед військових вважається Валерій Залужний, хоча він не демонструє активної політичної діяльності. Його телеграм-канал на майже 300 тисяч підписників має невисокий інтерес за змістом, але сама аудиторія свідчить про величезний запит на його потенційну участь. Крім того, обговорюється створення партій навколо Кирила Буданова та Андрія Білецького. Останній уже використовує зовнішню рекламу бригади, якою командує, що може свідчити про політичні амбіції.

Серед «невійськових» сил ключову роль відіграють кілька проєктів. «Блок Зеленського» фактично поховав «Слугу народу», а нова структура будуватиметься навколо голів районних військових адміністрацій. Одеська «Європейська Солідарність» під керівництвом Олексія Гончаренка поступово розширює свою мережу через центри по всій країні. «Голос», хоч і є парламентською партією, може стати сателітом Офісу президента через зв’язки Кіри Рудик та Сергія Притули з Банковою.

Особливу увагу привертає боротьба за «біло-блакитний» електорат Одещини, який традиційно орієнтувався на проросійські сили. Тут конкурують одразу три проєкти: партія Льовочкіна і Бойка, партія Столара (можливо, з мером Харкова Ігорем Тереховим), а також локальна група «За Одещину» на чолі з Князем Хачатряном. Цікаво, що всім цим силам не перешкоджають, а іноді навіть сприяють з Офісу президента, що може бути частиною стратегії контролю над опозицією.

Найбільш гучну діяльність демонструють «Батьківщина» та «Довіряй ділам». Причина — жорстка внутрішньопартійна конкуренція, яка змушує функціонерів імітувати активність, щоб привернути увагу лідерів. Наприклад, обдзвін потенційних членів виборчих комісій — це технологія, що створює видимість роботи, але часто не має реального результату. Голова обласної організації «Батьківщини» Олег Радковський має борги, але продовжує активність, аби довести свою лояльність Юлії Тимошенко.

Ситуація в Одеській області демонструє, що вибори можуть і не відбутися найближчим часом, але боротьба за вплив уже триває. Внутрішньопартійна конкуренція в умовах невизначеності — це спосіб залишитися на плаву, а не шлях до перемоги. Реальних гравців, здатних консолідувати електорат, одиниці.