Путін і Ердоган закрито обговорили Україну: що це означає

·372 слівредакція
Путін і Ердоган закрито обговорили Україну: що це означає

На полях саміту ШОС у Бішкеку Володимир Путін і Реджеп Ердоган провели закриту зустріч, центральною темою якої стала війна в Україні. Розмова тривала 90 хвилин і може свідчити про нові спроби Анкари повернути собі роль посередника.

Переговори відбулися в резиденції «Ала-Арча» за участі глав МЗС і розвідки Туреччини — Хакана Фідана та Ібрагіма Каліна. Сам факт, що до розмови долучили керівника Національної розвідувальної служби, вказує: йшлося не про протокольні люб'язності, а про чутливі питання, які потребують закритого формату.

За даними турецьких ЗМІ, сторони обговорили можливість проведення переговорів щодо врегулювання війни саме в Туреччині. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Анкара неодноразово пропонувала такий майданчик на різних рівнях. Це важливий сигнал: попри публічну риторику про «заморожений» переговорний процес, канали для діалогу між Москвою та західними столицями через Туреччину залишаються відкритими.

Путін під час зустрічі назвав Туреччину «привілейованим партнером» Росії, наголосивши на високому рівні економічних зв'язків. Окремо згадали про атомну станцію «Аккую», яку будує «Росатом», — запуск першого енергоблоку анонсували на цей рік. Ердоган, своєю чергою, заявив, що відносини між країнами перебувають на «більш просунутому рівні, ніж будь-коли», і нагадав про роль російських туристів для Анталії.

Для України ця зустріч має подвійне значення. З одного боку, Туреччина залишається країною, яка формально підтримує територіальну цілісність України та брала участь у зерновій угоді. З іншого — активна співпраця Анкари з Москвою в енергетиці та торгівлі послаблює тиск санкцій. Показово, що паралельно тривають і неформальні контакти: у Відні колишні високопосадовці Британії, Франції, Німеччини та Росії обговорювали умови майбутніх переговорів, а представники оточення Трампа зустрічалися з наближеними до Путіна у Санкт-Петербурзі.

У підсумку закрита зустріч у Бішкеку — це не прорив, а радше індикація того, що дипломатичні гравці готують ґрунт до можливих майбутніх переговорів. Туреччина свідомо позиціонує себе як майданчик, де Москва і Київ могли б зустрітися, але чи буде ця пропозиція реалізована — залежить від готовності сторін до компромісів, якої поки не видно.

Читайте також