Візит Путіна на Ітуруп: що це означає для відносин Росії та Японії

Російський диктатор уперше побував на Курильських островах, прилетівши на Ітуруп. Цей острів є предметом багаторічної територіальної суперечки між Москвою та Токіо. Під час візиту Путін оглянув рибопереробний комбінат «Ясний», де його пригостили ікрою минтая, кети та горбуші. Після цього він вирушив до Южно-Сахалінська для спілкування з місцевими мешканцями.

Японське міністерство закордонних справ негайно відреагувало на появу Путіна на Ітурупі, заявивши рішучий протест. У відомстві наголосили, що «Північні території, включно з островом Еторофу, є історично і юридично невід'ємними територіями Японії». Токіо вважає своїми землями Ітуруп, Кунашир, Шикотан та групу островів Хабомаї, які нині контролює Росія.

Ця суперечка залишається головною перешкодою для укладення мирного договору між країнами після Другої світової війни. Москва наполягає, що її суверенітет над островами закріплений міжнародними документами, і не припускає перегляду. Переговори про мирний договір були призупинені російською стороною ще у 2022 році, коли Японія запровадила антиросійські санкції.

Примітно, що сам Путін у січні 2024 року зізнавався, що жодного разу не відвідував Курили. Його попередники на вищому рівні бували там частіше: Дмитро Медведєв приїжджав чотири рази, а прем'єр Михайло Мішустін – у 2021 році. Напередодні візиту Путін заявляв, що Росія не становить загрози для Японії, і висловлював готовність до дипломатичного врегулювання, водночас підкреслюючи, що контроль над островами нібито закріплений міжнародними документами за підсумками Другої світової війни.

Цей крок Кремля є сигналом про відсутність поступок у територіальному питанні, попри декларовану готовність до діалогу. Для Японії візит російського лідера на спірні території є демонстративним викликом, що ускладнює будь-яке зближення позицій. В умовах, коли переговорний процес і так заморожений, такі дії лише поглиблюють розрив між країнами.