Путін перед вибором: мир або конфлікт з усією верхівкою

Заява мера Москви Сергія Собяніна про ризики повного переведення економіки на воєнні рейки відображає занепокоєння значної частини російського керівництва. У верхівці зростає напруга між традиційними чиновниками та олігархами, з одного боку, і молодими прихильниками війни, які прагнуть переділу власності та влади, — з іншого. Очікується, що після вересневих виборів можуть активізуватися спроби радикалізувати курс, включно з новою хвилею мобілізації.

Кадрові зміни в армійському керівництві, ініційовані Путіним після провалу наступу, розглядаються як остання спроба виправити ситуацію без надзвичайних заходів. Однак, за прогнозами, уже до жовтня стане зрозуміло, що ці зусилля не дали результату. Тоді питання про тотальну мілітаризацію та новий призов постане знову, і Путін, ймовірно, наполягатиме на цьому, що може спровокувати конфлікт із власною елітою.

Якщо змова проти Путіна існує, вона, найімовірніше, спрямована не на його усунення, а на тиск з метою припинення війни. Сценарій може виглядати так: секретар Ради безпеки Сергій Шойгу, який має підстави для образи, ініціює засідання, присвячене ситуації в Україні. Начальник Генштабу Валерій Герасимов доповідає про складнощі на фронті, прем'єр Михайло Мішустін — про зростаючі економічні проблеми, а представники розвідки — про невтішні перспективи, зокрема щодо надій на Трампа та збільшення ударів України по російській території.

У такій ситуації Путін опиниться перед складним вибором. Він не зможе розігнати всіх ключових керівників держави, які входять до Ради безпеки, адже це призведе до відкритого конфлікту. Тож йому доведеться або погодитися на зупинку війни, або зіткнутися з неминучими наслідками, які можуть коштувати йому посади. Питання лише в тому, чи вистачить у нього політичної волі для такого кроку.