Чи готова РФ відступити: що стоїть за заявами Путіна

Ескалація в російському небі та наказ Путіна нищити українську енергетику не є прямою відповіддю на заклики про закриття неба. Росія планувала такі удари незалежно від дій України, і ця тема активно використовуватиметься в інформаційній війні. Важливо розуміти: умовні «червоні лінії», які раніше вважалися табу, розширилися через збільшення кількості та можливостей засобів ураження, передусім безпілотників. Це змінює хід війни як на фронті, так і в тилу.

Часткове закриття головних аеропортів Росії є реальним сценарієм, що принесе війну до Москви та Санкт-Петербурга. Авіасполучення — ключовий логістичний ресурс для РФ, тож навіть тимчасове обмеження польотів стане серйозним ударом по економіці та моральному стану країни. Дискусії про те, що не можна порівнювати закриття неба з годинами без світла, некоректні — Росія била б по енергетиці незалежно від українських дій.

Окрема увага — заяві Путіна про відсутність мобілізації, яку він назвав «чушью собачьей». Це вимушений крок, що свідчить про тиск російського суспільства. Проте така поступка, ймовірно, супроводжуватиметься посиленням репресій — Кремль не пробачає собі слабкості та шукатиме винних у перенесенні планів.

Щодо переговорів — передумов поки немає. США намагаються вести подвійну гру: спершу спроби досягти угоди, а за невдачі — тиск. Китай чекає провалу американських ініціатив, щоб увійти в діалог. Індія також тримається осторонь, але готова долучитися за сприятливих умов. У найкращому сценарії запрошення Китаю до діалогу може з’явитися під час зустрічі Трамп–Сі, у поміркованому — до кінця весни 2027 року, у негативному — не раніше ніж через рік.