Путін закликав росіян голосувати: що стоїть за зверненням перед виборами до Держдуми

Вибори до нижньої палати російського парламенту триватимуть із 18 по 20 вересня. У зверненні, оприлюдненому 16 вересня, Путін назвав кампанію масштабною та багато в чому визначальною, наголосивши, що вона проходить на тлі війни. Окремо він згадав мешканців окупованих територій, які, за його словами, вперше голосуватимуть після так званого возз'єднання з Росією, а також висловив упевненість, що активно голосуватимуть і російські військові, які воюють проти України.

Ключова теза звернення — участь у голосуванні як внесок у зміцнення держави та як прояв відповідальності. Путін заявив, що вибір громадян має продемонструвати згуртованість і те, що нікому не вдасться розколоти чи залякати Росію. «Ваш вибір і воля знову продемонструють, що за нашими бійцями стоять мільйони людей. Що ми – згуртований народ, об’єднаний спільними цінностями, історичною пам’яттю, любов’ю до батьківщини. Що нікому не вдасться розколоти й залякати нас, підірвати нашу державність і суспільно-політичну систему», — сказав він. За його словами, перемогу здобудуть «найбільш гідні та найкомпетентніші кандидати, справжні патріоти Росії», а результати голосування мають підтвердити зрілість і стійкість суспільства та стати «загальною відповіддю» тим, хто хоче послабити країну. Підсумував він формулою: «Участь у виборах – це наш спільний внесок у перемогу Росії».

Що це означає для самої Росії? Передусім те, що Кремль намагається перетворити парламентські вибори на референдум про підтримку війни, а не на змагання програм. Про це свідчить і те, що під час промови Путін неодноразово хвалив російських військових, але жодного разу не згадав про можливість припинення війни в Україні. Показово й те, що в серпні Верховний суд РФ зняв із виборів єдину партію, яка мала антивоєнну програму, — тож виборцям фактично не пропонують альтернативного порядку денного.

Для України та її партнерів таке звернення — сигнал, що мобілізаційна риторика залишатиметься основою внутрішньої політики Кремля. Водночас соціологічні показники свідчать про накопичення втоми. 27 березня 2026 року державний ВЦВГД зафіксував найнижчий рейтинг схвалення Путіна з початку війни — падіння на 1,9 відсоткового пункту, до 70,1%. 3 травня видання Le Monde писало про занепокоєння в Кремлі через ці цифри, зокрема в контексті підготовки до парламентських виборів, а 1 червня Reuters повідомило, що російські бізнесмени на тлі економічних проблем почали говорити про необхідність завершення війни. За даними ексміністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, передвиборчі опитування в РФ також засвідчили непопулярність ідеї відкритої мобілізації.

Тож заклик «важливий кожен голос» звучить не як ритуал, а як спроба зафіксувати легітимність курсу на тлі війни, що затягується, і обережних настроїв у суспільстві. Наслідки для росіян залежатимуть від того, наскільки цей курс і далі вимагатиме від них ресурсів і людей.