Чому Трамп продовжує шукати порозуміння з Путіним: аналіз

За словами Рашкіна, жести Росії, зокрема звільнення окремих американських громадян, не є проявом доброї волі. Це радше спроба переконати Вашингтон у наявності особистих каналів впливу між лідерами, зокрема через наближених до Кремля осіб. Такий меседж адресований насамперед Трампу, який після повернення до Білого дому вже демонстрував готовність сприймати подібні кроки як основу для переговорів.

Політичний діяч наголошує, що для Трампа людське життя не є пріоритетом. Його реакція на звільнення американців, імовірно, зумовлена не гуманізмом, а прагненням отримати вигоду в майбутніх домовленостях. Як приклад Рашкін згадує інцидент із пересадкою Трампа в інший літак через загрозу з боку Ірану, коли журналістам довелося ховатися, а президент США виглядав слабким, що суперечить його іміджу сильного політика.

Рашкін також застерігає, що перебування в Росії зараз небезпечне для американців, попри наявність громадянства США, яке не є гарантією захисту. Він вважає, що Трамп не відчуватиме вдячності Путіну за звільнення Гілмана, а сприйме це як демонстрацію того, що на Кремль можна покластися.

Ключовою перешкодою для будь-яких домовленостей між Вашингтоном і Москвою залишається Україна. Вона не дає обом лідерам того, чого вони прагнуть, тому всі спроби укласти угоду виглядають безглуздо — як поділ шкури невбитого ведмедя.