Кремль і AfD готують газову зустріч: що це означає для Німеччини та України

За інформацією двох джерел, обізнаних із планами, зустріч відбудеться лише за умови, що Росія й Україна спершу узгодять рамки мирної угоди. Організатори розраховують залучити до перемовин і представників США, а серед можливих місць проведення називають Ізраїль, Об'єднані Арабські Емірати або Індію. У зустрічі мають взяти участь сам Дмитрієв — близький радник Путіна й керівник російського фонду прямих інвестицій — та співголови AfD Аліса Вайдель і Тіно Хрупалла.

Показово, що про саміт, за словами високопосадовця США, не поінформували й не запрошували на нього Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які цього місяця зустрічалися з Дмитрієвим у Москві. Організатори, втім, сподівалися, що американські представники долучаться й до газових перемовин, де йшлося б про відновлення роботи «Північного потоку». Ні речник AfD, ні представник Дмитрієва ситуацію не коментували.

Для Німеччини питання газу — не лише економічне. До лютого 2022 року Росія була найбільшим постачальником енергоносіїв для країни: до запровадження санкцій через повномасштабне вторгнення в Україну вона забезпечувала понад третину імпорту сирої нафти та понад половину природного газу. Після початку війни Берлін поступово відмовлявся від російських поставок і шукав альтернативних постачальників, та зростання цін боляче вдарило по німецькій промисловості. Саме на цьому невдоволенні й грає AfD, яка нині лідирує за популярністю серед виборців, хоч і заблокована від входження до владної коаліції. Партія подає ідею відновлення співпраці з Москвою як прагматичний крок для порятунку економіки, тоді як критики звинувачують її у надмірній близькості до Кремля.

Сам формат зустрічі радше символічний, адже AfD не входить до уряду й не ухвалює рішень про поставки. Однак він демонструє дві тенденції. По-перше, Москва шукає канали впливу в Європі поза офіційними урядовими структурами, спираючись на політичні сили, які виступають за зняття енергетичних обмежень. По-друге, підтримка України в Німеччині дедалі частіше стає предметом внутрішньої суперечки: ставлення до Росії має більшу вагу на сході країни, який перебував під радянським правлінням до падіння Берлінської стіни понад 35 років тому, де багато людей симпатизують Росії та критично ставляться до США як військового захисника Німеччини.

Ще у червні в інтерв'ю Вайдель закликала припинити бойкот російських нафти й газу, щоб підтримати економіку Німеччини, яка переживає спад. Такий заклик звучить у момент, коли енергетичні витрати залишаються чутливими для домогосподарств і промисловості, а отже, має потенціал перетворитися на виборчу тему.

Підсумок: поки що йдеться про плани, а не про рішення, і будь-яке відновлення поставок немислиме без політичної рамки щодо завершення війни. Для України важливо, що газове питання знову пов'язують із мирними перемовинами — це створює ризик торгу енергетикою в обмін на політичні поступки. Для Німеччини ж це сигнал, що суперечка про ціну енергії та курс щодо Москви найближчими роками лише загострюватиметься.