Удари по логістиці РФ: як Україна тисне на економіку Кремля

Активна фаза операцій Сил оборони України проти російської логістики, яка розпочалася після закликів міжнародних партнерів до максимальної інтенсифікації ударів, має чітку економічну мету. Під прицілом опинилися ключові перевалочні пункти для експорту російської сільгосппродукції, вугілля, добрив та металургійної продукції. Особливо болючим для Кремля стало витіснення зі світових ринків продовольства та мінеральних добрив.

Наслідки вже відчутні. Російські залізниці запровадили обмеження на відвантаження вантажів до припортових станцій «Азов» і «Таганрог» щонайменше до серпня 2026 року, а Міністерство транспорту РФ заборонило цивільним судам ставати на якір біля порту Азов. Через ризики для судноплавства тимчасово припинено прийом заявок на прохід Керченською протокою, що заблокувало Дон-Азовський маршрут. Цим шляхом Росія вивозила приблизно 27–30% свого збіжжя, тож липневий експорт зерна впав до мінімуму з 2017 року. Удар по нафтопереробних заводах додатково посилює тиск на економіку.

Окремим напрямком стали удари по складах маркетплейсу Wildberries. Ця платформа, інтегрована в систему постачання російської армії, використовувалася для закупівель амуніції, бронежилетів, квадрокоптерів та електронних компонентів для зброї. Після перших атак компанія поспіхом видалила розділ «Все для СВО». Знищення до 15% складських приміщень, за визнанням самих окупантів, ускладнило використання FPV-дронів та дронів на оптоволокні.

Однак ефект виявився ширшим за військовий. На маркетплейсах зареєстровано близько мільйона російських підприємців, а річний оборот Wildberries перевищує 4,1 трлн рублів — понад 2% ВВП РФ. Разом із конкурентами (Ozon, «Яндекс Маркет») цей сектор формує близько 8,5% російського ВВП і забезпечує 4 млн робочих місць. Втрати дрібних продавців від знищення товарів уже перевищили 1 млрд доларів, а загальні збитки логістичної мережі оцінюються у понад 2 млрд доларів. Виручка e-commerce за тиждень наприкінці липня впала на 10,6%, терміни доставки в регіонах зросли в рази.

Маркетплейси відреагували, включивши «удари БпЛА та воєнні дії» до переліку форс-мажорів, тож тепер вони не компенсують збитки за згорілий товар. Це створює соціальну напругу серед малого та середнього бізнесу, збільшує ризик банкрутств і скорочує податкові надходження. На цьому тлі Кремль вдається до прихованої емісії: держбанки змушені скуповувати облігації федеральної позики, а ліквідність забезпечує Центробанк. Дефіцит бюджету РФ за перше півріччя сягнув майже 77 млрд доларів, і за прогнозами може зрости до 105 млрд доларів.

Українські удари по логістиці та фінансовій інфраструктурі Росії — це не лише військова тактика, а системний тиск на економіку, що підриває здатність Кремля фінансувати війну. Комбінація блокування експорту, знищення складів і підриву довіри бізнесу створює передумови для зростання внутрішніх проблем, які можуть змусити російське керівництво переглянути свої плани.