День 1625: чи зможе українська балістика змінити правила гри

День 1625 великої війни розпочався з візиту до Києва міністра закордонних справ Азербайджану Джейхуна Байрамова. Під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою сторони обговорили підготовку до зими та посилення енергетичної безпеки. Баку підтвердив готовність постачати газ Україні, а Сибіга наголосив, що динаміку мирним зусиллям може надати лише особиста зустріч президентів Зеленського та Путіна. Україна також очікує на переговорну команду США для активізації дипломатичного процесу.

Окремим блоком стало питання протиповітряної оборони. Україна продовжує консультації з американською стороною щодо ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3, а всі українські посли працюють над тим, щоб країна отримала ці антибалістичні ракети. Єврокомісія дозволила використати частину кредиту ЄС на 90 млрд євро для закупівлі перехоплювачів у третіх країнах, якщо вони недоступні в Європі. Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що українська балістика та проєкт «Фрея» мають дати результат у 2026–2027 роках. За даними Reuters, перше перехоплення українською ракетою очікується до середини 2027 року, а система наведення буде від німецької Diehl Defence — вартість такої ракети становитиме менш ніж 1 млн євро.

Сили оборони продовжили завдавати ударів по російській інфраструктурі. У ніч на 6 серпня атаковано нафтопереробні заводи «Славнефть-Янос» у Ярославлі та «Башнефть-Новойл» в Уфі, а також ретранслятори для управління дронами на тимчасово окупованих територіях. За даними СБУ, у Ярославлі пошкоджено чотири резервуари з нафтою, частина з яких горить. У Криму уражено два патрульні кораблі берегової охорони ФСБ. Українські військові також заявили про вогневий контроль над маршрутом Маріуполь – Чонгар, який використовується як сухопутний коридор до Криму.

Російські атаки не припинялися: ворог випустив по Україні 101 ударний БПЛА та чотири ракети, 66 безпілотників збито. На Дніпропетровщині загинули щонайменше четверо людей, поранені десятки. У Лозовій на Харківщині удар по вагону біля вокзалу забрав життя двох людей. На Одещині атаковано судно під прапором Гвінеї-Бісау з українською пшеницею — одна людина загинула. Росіяни також знищили склад Bosch, а втрати ROZETKA від удару перевищили 2 млрд грн — це найбільші втрати компанії за історію. Загалом, за підрахунками Forbes, знищено понад 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень українського бізнесу.

Підсумок: Україна робить ставку на власну балістику та посилення ППО, водночас намагаючись компенсувати втрати логістики через розосередження складів. Уряд дав бізнесу три дні на пошук нових приміщень. Водночас країна продовжує боротися за міжнародну підтримку — від ліцензій на ракети до газу від Азербайджану. Найближчі місяці покажуть, чи стане українська балістика тим фактором, який змінить баланс сил.