Українська балістика: Зеленський окреслив терміни та виклики програми Freyja

6 серпня глава держави заслухав доповіді залучених структур про поточні потреби та виконані етапи робіт. У нараді взяли участь представники РНБО, Кабінету міністрів, Міністерства оборони, Служби зовнішньої розвідки, командування Повітряних сил, а також фахівці кластера Brave1 та провідні команди оборонної промисловості. За підсумками зустрічі було визначено графік і відповідальних за прискорення ключових напрямів.

За словами Зеленського, розробка власної балістики та створення нової антибалістичної системи є завданням, яке вдалося виконати лише небагатьом країнам світу. Він наголосив, що українські фахівці мають необхідну наукову базу та компетенції, а вітчизняні виробники зброї вже вийшли на потрібний рівень. Президент висловив сподівання, що на етапі 2026-2027 років Україна досягне запланованих результатів.

Окремо обговорювалися ключові виклики, зокрема доступ до критично важливих компонентів, поглиблення технологічної співпраці з партнерами та локалізація виробництва. Зеленський зазначив, що програма Freyja розвивається, і наголосив на потребі створення спільної масштабної системи захисту від балістичних загроз для Європи. Він також висловив очікування, що до Антибалістичної коаліції приєднаються інші країни, здатні зробити свій внесок.

Під час наради йшлося і про роботу з партнерами щодо ракет PAC-2 і PAC-3. Президент доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони досягти конкретних результатів у комунікації з партнерами з цих питань.

Нагадаємо, що Антибалістична коаліція була створена за участю України, Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії, Норвегії, Данії, Швеції, Нідерландів та Іспанії. Країни домовилися об'єднати зусилля оборонної промисловості, науково-технічний потенціал і військовий досвід для розробки пан'європейської системи протиракетної оборони.