Вибори під час війни: чому Зеленський каже «неможливо» і що це означає

Заява прозвучала в інтерв'ю CBS News, опублікованому 16 вересня. Зеленський наголосив, що питання голосування не можна розглядати лише як юридичну процедуру: «Як ви хочете провести вибори? Які вибори? Якщо у нас йде війна, то це неможливо зробити не лише згідно Конституції, закону, виборчого законодавства, а насамперед з точки зору безпеки».

Президент окреслив масштаб проблеми з голосуванням за кордоном. Зазвичай поза межами країни голосує приблизно пів мільйона українців, тоді як тепер ідеться про дев'ять мільйонів. Окремо він порушив питання тимчасово окупованих територій: «А що робити з тими людьми, які перебувають на тимчасово окупованих територіях? Чи братимуть вони участь у голосуванні? Як вони голосуватимуть? Хто контролюватиме їхнє голосування? Там перебувають російські солдати. Як це все зробити?»

Для людей це означає передусім відсутність легітимного механізму, який дозволив би проголосувати мільйонам тих, хто виїхав або залишився під окупацією. Навіть якби політичне рішення про вибори ухвалили, постало б питання, як забезпечити участь переселенців усередині країни, біженців за кордоном і тих, хто перебуває на непідконтрольних територіях. Це не технічна деталь, а питання того, чи визнають результат голосування самі громадяни — і чи визнають його партнери.

Тема виборів регулярно повертається в публічний простір через тиск союзників, зокрема США, які закликають провести голосування попри воєнний стан. Українська влада послідовно наголошує: чинне законодавство прямо забороняє вибори під час дії воєнного стану, а безпекові умови — масовані обстріли, окупація частини територій, мільйони переміщених осіб — роблять організацію легітимного голосування вкрай складною.

До юридичних перешкод додається інфраструктурна складова. Частина виборчих дільниць пошкоджена або недоступна, а система реєстрації виборців потребує суттєвого оновлення, щоб урахувати внутрішньо переміщених осіб і біженців за кордоном. За оцінками народного депутата Ярослава Железняка, для легітимного голосування знадобиться щонайменше пів року, а серед головних перешкод — зруйнована інфраструктура за кордоном і невирішене питання внутрішньо переміщених осіб.

Поки що заяви про вибори залишаються радше сигналом про готовність до політичного процесу, ніж планом із конкретними датами. Для країни ключове питання не в тому, коли оголосять кампанію, а в тому, чи вдасться створити умови, за яких результат визнають і всередині України, і за кордоном. Без цього будь-яке голосування ризикує перетворитися на формальність із сумнівною легітимністю.