Вибори в РФ: навіщо Кремлю мандат «всенародної підтримки»

За підсумками підрахунку 13,88 відсотка бюлетенів «Єдина Росія» набирала 57,54 відсотка голосів, КПРФ — 13,67 відсотка, ЛДПР — 9,27 відсотка. Голова ЦВК Елла Памфілова повідомила, що повні попередні результати оприлюднять об 11:00 за місцевим часом 21 вересня, а остаточні — лише 25 вересня. Для порівняння: у 2021 році правляча партія мала 49,82 відсотка, комуністи — 18,93, а ліберал-демократи — 7,55. Тобто йдеться радше про скромне зростання, ніж про тріумф, на який розраховували в Кремлі.

Саме тому головна ставка зроблена не на склад нижньої палати парламенту, а на сам факт оголошеної «всенародної підтримки». Такий мандат дає змогу ухвалювати рішення, які раніше виглядали політично ризикованими: підвищувати навантаження на бізнес для фінансування війни та тихо розширювати набір до армії, уникаючи класичної мобілізації, що могла б налякати виборців і спровокувати протести. Крім того, цей самий аргумент має стати підставою для відмови від будь-яких територіальних поступок на переговорах — мовляв, народ висловив «повну довіру».

Показовою є готовність Москви приховувати навіть масштабні проблеми, аби не зіпсувати картину явки. У ніч перед голосуванням, 20 вересня, влада Московської області свідомо не вмикала сирени повітряної тривоги під час масованої атаки українських дронів, попри пожежі на нафтопереробному заводі та складах. Обурення з цього приводу висловлювали навіть пропутінські мілблогери.

Для України та її партнерів це означає, що найближчим часом годі очікувати на зміну курсу Москви чи на поступки за столом переговорів. Натомість імовірніше подальше зростання воєнних видатків, тиск на російський бізнес і розширення прихованого призову — усе під виглядом легітимного волевиявлення.

Підсумок: результат виборів у РФ варто читати не як розклад сил у Держдумі, а як спробу Кремля отримати дозвіл на непопулярні кроки всередині країни та жорсткішу позицію назовні.