Зеленський погодив нові далекобійні операції: що це змінює для України

·339 слівредакція
Зеленський погодив нові далекобійні операції: що це змінює для України

Президент України Володимир Зеленський анонсував нові далекобійні операції у відповідь на російські удари та розширення відповідних спроможностей. Рішення ухвалено після наради з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим і міністром оборони Євгенієм Хмарою.

Про новий етап далекобійної кампанії Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. «Погодив і нові далекобійні операції у відповідь на російські удари. Готуємо розширення наших далекобійних можливостей», — заявив він. Формально йдеться про продовження лінії, започаткованої раніше: 25 червня президент затвердив так звану 40-денну операцію впливу на державу-агресора, метою якої було спонукати Росію до закінчення війни, а 4 серпня погодив нові операції СБУ.

Результати цієї кампанії Служба безпеки України оприлюднила 4 серпня. За її даними, протягом 40 днів було уражено понад 100 стратегічних об'єктів на території Росії та на тимчасово окупованих територіях України, а також понад 21 тисячу цілей на фронті. Окремим напрямом стало послідовне ураження російської авіаційної інфраструктури: удари завдавалися по військових аеродромах Саки, Гвардійське, Бельбек, Багерове, Енгельс і Ханская, а також по Євпаторійському авіаційному заводу.

За повідомленням СБУ, було знищено стратегічний бомбардувальник Ту-95МС, підтверджено ураження двох винищувачів Су-35 і двох навчально-бойових літаків Л-39, уражено ангари з літаками Су-24, Су-30 і Су-30СМ, ангари з безпілотниками Shahed та паливну інфраструктуру аеродромів. Паралельно, за даними спецслужби, послаблювалася російська система ППО: під ударами опинилися РЛС Небо-У, багатофункціональна РЛС 92Н6Е комплексу С-400, ЗРК Тор-М2, ЗРК Панцир-С2, комплекс РЕБ Поле-21, три РЛС Подльот-К1 та РЛС Каста-2Е2.

Ще один напрям кампанії — паливно-енергетична інфраструктура Росії. За даними СБУ, удари було завдано по 14 НПЗ, десятках нафтобаз, резервуарних парках, нафтоперекачувальних станціях, нафтових терміналах і нафтодобувній платформі. «Серед найбільш важливих цілей — Петербурзький, Ярославський, Нижньогородський, Пермський і Волгоградський НПЗ, три нафтопереробні заводи в Уфі, комплекс Перший завод, нафтоперекачувальні станції Черкаси і Субханкулово, а також нафтодобувна платформа родовища Філановського в Каспійському морі», — зазначили в Службі безпеки. Окремим акцентом стало ураження суден російського тіньового флоту, які використовуються для обходу міжнародних санкцій: під удари потрапили танкери Blue, Louise 1, Banda та Avero, а також два вантажні судна під міжнародними санкціями.

Що це означає на практиці? Далекобійні операції — це інструмент, який працює на кількох рівнях одночасно. Для фронту важливо, що удари по авіації, ППО та паливній інфраструктурі ускладнюють російській армії підтримку наступальних дій і логістику. Для самої Росії йдеться про зростання витрат на відновлення пошкоджених об'єктів і про тиск на внутрішні економічні процеси. Для України ж розширення далекобійних можливостей — це спосіб не лише відповідати на удари, а й формувати власні важелі впливу в момент, коли дипломатичний трек залишається складним.

Водночас анонс нових операцій не означає автоматичного перелому. Ефект залежить від того, наскільки системними будуть удари, як швидко російська сторона зможе відновлювати критичні об'єкти та чи вдасться зберегти й наростити власні спроможності. Саме тому в заяві йдеться не про разову акцію, а про розширення можливостей — тобто про довшу гру, у якій важливі і техніка, і розвідка, і планування. Для людей це передусім означає, що відповідь на російські удари залишається частиною стратегії, а не окремою реакцією.

Читайте також