Санкції, Китай і скандал навколо сина Трампа: що це означає для України

Ухвалений у США санкційний документ і супутній скандал навколо родини президента змушують уважніше дивитися на те, як Вашингтон розпоряджатиметься своїм впливом. Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик в етері 24 Каналу пояснив: якщо тиск на Росію та покупців її нафти, зокрема Китай, стане системним, результат може бути відчутним. Але ключове питання — не в тексті закону, а в реальних кроках американської адміністрації.

Для України це означає, що санкційна політика залишається інструментом із непередбачуваним застосуванням. Показовою тут є позиція Пекіна: за словами Дубовика, в Китаї добре розуміють логіку торгівельної війни зі США і за себе особливо не хвилюються, натомість серйозно переймаються за європейців, із якими мають торгові зв'язки. «Є побоювання щодо того, що американці будуть використовувати це активно, зокрема проти Європи, проти якої президент Трамп негативно налаштований», — зазначив він. Для чинного американського лідера Євросоюз, за його словами, виглядає як ворог, нібито винний у всьому. Щодо війни в Україні, то Китай навряд чи змінить свою позицію, доки обидві сторони не виснажаться остаточно і не будуть готові до припинення вогню. А публікації про можливі швидкі економічні угоди між США та Росією ще до завершення бойових дій Дубовик називає відверто наївними — такі ідеї нагадують невдалі спроби «перезавантаження» за часів Барака Обами.

Другий сюжет, який може вплинути на політику Вашингтона, — заява Трампа про те, що його син поверне кошти російському олігарху Умару Кремльову. Раніше західна преса писала, що наближений до Кремля бізнесмен оплатив одну з весільних вечірок Трампа-молодшого у травні на Багамах, де святкування тривало кілька днів. Дубовик сумнівається, що гроші справді повернуть: «Я не вірю, що він поверне. Як це перевірити? Ніхто ж не буде показувати платіжки. Скандал серйозний. Для будь-якого іншого президента така безпрецедентна ситуація означала б пряму загрозу імпічменту. Але це Трамп, йому, мовляв, всі винні та всі навкруги вороги, які щоразу щось вигадують». Водночас Конгрес може ініціювати розслідування, а журналісти — детально вивчити характер відносин між російським бізнесменом і Дональдом-молодшим. Представники Демократичної партії, своєю чергою, можуть використати тему корупції у власних цілях.

Отже, для України обидва сюжети сходяться в одній точці: наскільки послідовно США готові тиснути на Росію та її економічних партнерів. Якщо санкції залишаться декларацією, а внутрішні скандали відволікатимуть Вашингтон, тиск слабшатиме. Якщо ж адміністрація перейде до системних дій, наслідки відчує і Кремль, і його покупці нафти. Поки що визначальним залишається не зміст документів, а політична воля їх виконувати.