Повернення декларацій для силовиків у тилу: що це змінить і чому виникла потреба

За словами глави держави, відповідне рішення має запрацювати в обсязі, який дозволить реально контролювати майновий стан і спосіб життя правоохоронців. «Буде рішення, що поверне декларування для правоохоронців і Сил безпеки, які не на війні, в такому обсязі, який гарантовано дозволить дійсно реально контролювати майновий стан і спосіб життя правоохоронців», — заявив Зеленський.

Система електронного декларування функціонує в Україні з 2016 року, а сам обов'язок подавати відомості про доходи й майно закріплений у законі «Про запобігання корупції», ухваленому ще 2014-го. Контроль за достовірністю даних покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції. Декларації зобов'язані подавати широке коло осіб: від Президента, керівництва парламенту та уряду до держслужбовців, депутатів місцевих рад, прокурорів, митників, співробітників ДБР, НАБУ, БЕБ і ДСНС, а також військових посадових осіб.

Після початку повномасштабного вторгнення у квітні 2022 року Верховна Рада дозволила держслужбовцям не подавати декларації до завершення воєнного стану. Утім уже за рік парламент частково повернув обов'язок, додавши до переліку тих, хто має звітувати, військових на посадах міністрів і керівників органів влади, членів військово-лікарських комісій, працівників територіальних центрів комплектування, а також тих, хто залучений до оборонних і публічних закупівель. Це було зумовлено високими корупційними ризиками в діяльності таких структур.

Водночас для низки категорій подання декларацій тимчасово відтерміновано — ідеться про тих, чия служба безпосередньо пов'язана з обороною, перебуванням у зоні ризику або станом здоров'я. Зокрема, це бійці ЗСУ, ДПСУ, СБУ, ГУР, УДО, Держспецзв'язку та поліцейські особливого призначення, залучені до бойових дій; особи, які виконують обов'язки в зоні активних боїв чи на окупованих територіях; ті, хто перебуває в полоні, на лікуванні чи реабілітації; а також службовці, чиї дані про службу є державною таємницею. Якщо посадовець належить до цих груп, відтерміновується і звітування членів його родини.

Потреба в поверненні декларування для тилових силовиків постала на тлі низки гучних справ. У жовтні 2024 року посадовицю МСЕК та її сина — керівника облуправління ПФУ на Хмельниччині — викрили на незаконному збагаченні: під час обшуків вилучили майже 6 мільйонів доларів готівкою в різних валютах. У вересні до суду скерували справу ексголови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, її чоловіка та сина — їх обвинувачують у незаконному збагаченні на 160 млн грн. У 2023 році НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення у колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова на понад 188 млн гривень; зокрема, він придбав нерухомість в Іспанії — будинок за понад 4 млн євро та офісне приміщення за понад 500 тис. євро. Того ж року ДБР повідомило про підозру високопосадовиці Львівської обласної МСЕК за приховування мільйонних статків, а у травні Нацполіція провела понад 40 слідчих дій у справах про незаконне збагачення посадовців ТЦК по всій країні із задокументованими порушеннями майже на 92 млн гривень.

Варто зазначити, що проти планів Зеленського близько двох тижнів тому виступив Кабмін, який схвалив і подав до парламенту законопроєкт №15574. Він пропонує відкривати декларації осіб, які виконують завдання в інтересах національної безпеки й оборони, лише через рік після скасування воєнного стану. У відкритому доступі не відображатимуться декларації військових ДПСУ, Держспецзв'язку, УДО, ЗСУ та інших військових формувань, а також поліцейських особливого призначення, залучених до бойових дій під час воєнного стану.

Отже, йдеться про спробу знайти баланс між двома потребами: захистом чутливих даних тих, хто воює, і суспільним контролем за статками тих, хто працює в тилу. Як саме це співвідношення закріплять у законодавстві — питання найближчих тижнів, і від нього залежатиме не лише доля антикорупційної інфраструктури, а й довіра до силових органів загалом.