Енергетичне перемир'я: чому Київ чекає на зустріч Зеленського і Трампа

·257 слівредакція
Енергетичне перемир'я: чому Київ чекає на зустріч Зеленського і Трампа

Україна готова до припинення ударів по енергетиці та атак у Чорному морі, але Росія поки що не виявляє до цього інтересу. Головна ставка — на розмову двох президентів у Нью-Йорку.

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа на полях Генеральної Асамблеї ООН може стати моментом, коли сторони домовляться про перемир'я. Таку ймовірність допускає міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, розмова лідерів України та США здатна дати цілком відчутний результат.

Ідеться про два конкретні напрямки: припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та відмову від атак у Чорному морі. Київ до такого кроку готовий, каже Сибіга. Каменем спотикання залишається позиція Москви, яка наразі не демонструє зацікавленості в цій ініціативі. Саме тому українська сторона розраховує на посередництво Вашингтона: на переконання глави МЗС, США мають достатньо важелів, аби схилити Кремль до потрібного рішення.

"Ми готуємося до зустрічі президента Зеленського з президентом Трампом на полях Генеральної Асамблеї ООН, і я вважаю, що це може бути одним із головних результатів цієї зустрічі – досягнення перемир'я", – заявив міністр.

Що це означає на практиці? Припинення ударів по енергетиці — це не лише про збереження інфраструктури. Для мільйонів людей це питання світла й тепла в оселях, роботи лікарень, шкіл і підприємств, а отже — можливості жити, а не лише виживати. Відмова від атак у Чорному морі своєю чергою відкриває шлях для безпечнішого судноплавства, а разом із ним — для експорту, від якого залежать і валютні надходження, і світові ціни на продовольство. Тобто йдеться не про абстрактну дипломатичну формулу, а про цілком конкретні наслідки для економіки та повсякденного життя.

Сибіга наголошує: в України є пропозиції та бачення, як рухатися до завершення війни. Але для цього потрібна підтримка світу і тверезий погляд на наміри Москви. "Нам потрібна підтримка світу і (потрібно) забути будь-які ілюзії щодо добрих намірів Росії. Росія розуміє лише тиск", – підсумував він.

Контекст додає ваги цим словам. У Кремлі відкрито незадоволені законом Грема–Блюменталя про жорсткі санкції. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва стежитиме за подальшими кроками США, адже тепер рішення за Дональдом Трампом, і пригрозив відповіддю на ухвалу обох палат Конгресу. Володимир Зеленський назвав символічним те, що Палата представників підтримала цей закон саме в ніч чергового масованого удару по Україні, і висловив переконання: жорсткі обмеження здатні змусити Кремль зупинити війну.

Отже, розклад виглядає так: Україна декларує готовність до часткового перемир'я, Росія його не хоче, а вирішальним чинником стає позиція Вашингтона — і санкційний, і дипломатичний тиск. Чи вдасться перетворити цю готовність на реальні домовленості, покаже зустріч у Нью-Йорку. Для людей в Україні це питання не геополітичних комбінацій, а того, чи буде цієї зими тепло й світло.

Читайте також