Довіра до Зеленського тримається на рівні +13%: що стоїть за цифрами КМІС

Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив дані опитування, проведеного з 21 серпня по 10 вересня. Володимиру Зеленському довіряють 54% опитаних, не довіряють 41%, тож баланс довіри-недовіри становить +13%. Порівняно з кінцем липня — початком серпня, коли співвідношення було 55% проти 40%, зміни фактично відсутні: за місяць позиції президента не похитнулися, попри гучні антикорупційні розслідування.

Усередині цієї цифри структура така: 18% респондентів довіряють главі держави повністю, ще 36% — скоріше довіряють. Серед критиків 25% не довіряють зовсім, а 16% — скоріше не довіряють. Тобто остаточної визначеності немає ні в таборі прихильників, ні в таборі скептиків, і саме ця «м'яка» частина електорату залишається найбільш чутливою до новин порядку денного.

Найвищий рівень підтримки президент має серед жінок (баланс +23%), молоді 18–29 років (+23%), мешканців центру й півночі (+21%), півдня (+24%) та сходу (+21%). Помітно вищі показники у жителів сіл (+20%), невеликих міст і селищ (+26% і +23%), а також у людей із повною середньою або нижчою освітою (+21%). Найбільший запас довіри — серед студентів (+34%), безробітних (+39%) і військовослужбовців та поліцейських (+32%).

Протилежна картина — у великих містах і на заході країни. У чоловіків баланс нульовий: довіряють і не довіряють однакові частки. Серед людей 45–59 років показник лише +4%, у киян він від'ємний (-6%), у мешканців заходу — +3%. Нижчою за середню довіра також у жителів міст понад 100 тисяч осіб (+4%), людей з вищою освітою (+7%), робітників (+5%) і тих, хто веде домашнє господарство (+3%). Найглибше негативне сальдо — у підприємців, самозайнятих і фермерів (-12%), а також у російськомовних громадян (-4%). За рівнем достатку розрив теж показовий: у малозабезпечених баланс +8%, а в тих, хто живе у дуже низькому достатку, — -9%.

Контекст опитування важливий для тлумачення результатів. Польовий етап стартував одразу після розслідування НАБУ і САП «Форест Гамп», через яке було звільнено заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру. Приблизно половина інтерв'ю припала вже на час після 4 вересня, коли з'явилося розслідування «Карфаген» про Офіс генерального прокурора. Водночас опитування не охопило події після 14 вересня, коли колишній генеральний прокурор спробував здійснити наступ на НАБУ і САП. Отже, найсвіжіша хвиля напруги навколо правоохоронних органів у цих цифрах ще не відображена.

Методологія дослідження — телефонні інтерв'ю (CATI) у всіх підконтрольних Україні регіонах, вибірка з 1003 дорослих респондентів. За стандартних умов похибка не перевищувала б 4,1% для показників, близьких до 50%, і 1,8% для показників, близьких до 5%, проте в умовах війни додається систематичне відхилення, яке ускладнює точні порівняння.

Головний висновок для людей і країни полягає в тому, що корупційні скандали поки не зрушили загальний баланс довіри до президента. Але стабільність середніх чисел маскує нерівномірність: підтримка концентрується серед молодших, менш забезпечених і сільських груп, тоді як міська, освіченіша й підприємницька аудиторія ставиться до глави держави стриманіше. Якщо наступні хвилі опитувань охоплять події середини вересня, саме ці групи визначатимуть, чи збережеться нинішня рівновага.