«Фрея»: як українська ракета може стати щитом Європи від балістики

Війна Росії проти України та тактика Ірану показали світові, наскільки руйнівною може бути балістична зброя. За логікою президента, це підштовхує потенційних агресорів до нарощування таких арсеналів, а отже, і Європа, і світ мусять відповісти посиленням протиракетної оборони. Саме тут на сцену виходить «Фрея» — проєкт, який Україна пропонує як спільний європейський щит.

За словами Зеленського, ключова перевага «Фреї» — швидкість виробництва та бойова перевірка. Україна вже здатна виготовляти саму ракету і пускову установку. Слабке місце — радари та сенсори, тому вирішальним є партнерство з європейськими компаніями. Наразі до ініціативи долучилися 10 країн: Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Разом із ними працюють 12 компаній-виробників, серед яких Eurosam (творець системи SAMP/T), Leonardo, Thales і Saab. Український бік представляє компанія Fire Point, яка розробила крилату ракету Flamingo; вона вже домовилася з німецькою HENSOLDT про постачання радара.

Президент наголосив, що «Фрея» не має на меті замінити чи витіснити наявні системи протиракетної оборони. Навпаки, він бачить її як доповнення до вже існуючих і тих, що ще створюються. Це принципово важливо для координації зусиль у НАТО та ЄС, де питання спільного захисту неба стає дедалі гострішим. Україна ж у цій схемі претендує на роль не просто споживача безпекових послуг, а повноправного виробника і партнера.

Для української дипломатії це практичне завдання: домогтися конкретних угод про спільне виробництво озброєнь із партнерами. Зеленський прямо закликав послів активізувати роботу на цьому напрямку. Тобто «Фрея» — це не лише про технології, а й про політичну вагу України в майбутній архітектурі європейської безпеки.