Зеленський: КНДР відправила до Росії 30–50 тисяч солдатів — що це означає для безпеки

Про масштаби північнокорейської присутності в російській армії Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю японському телеканалу NHK. За його словами, йдеться про контингент від 30 до 50 тисяч солдатів, які беруть участь у бойових діях на боці Москви.

Ключовий акцент президент зробив не на самій цифрі, а на тому, що отримує з цього Пхеньян. «Росія дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку. Не на цифровому симуляторі, а в реальному житті», — сказав він. За оцінкою Зеленського, для Північної Кореї така участь виявилася недорогою: військові могли розгорнутися, навчитися й повернутися додому без значних втрат. Винятком стала Курська операція, де північнокорейські підрозділи безпосередньо вступили в бій із українськими силами. Після цього, за словами президента, вони вирішили не заходити на територію України, щоб уникнути великих втрат.

Для України з цього випливає кілька практичних наслідків. По-перше, Росія частково компенсує власні втрати живою силою за рахунок союзника, що подовжує її здатність вести війну. По-друге, бойовий досвід, здобутий північнокорейськими солдатами, не залишиться в Україні — він повернеться разом із ними на Корейський півострів. По-третє, зростає роль технологічної складової: Зеленський наголосив, що зараз військові з КНДР навчаються, працюють із дронами та операторами безпілотників і тренуються разом із ними.

Саме цей аспект президент назвав великою проблемою для безпеки в Тихоокеанському регіоні. Логіка тут пряма: країна, яка вдосконалює навички застосування дронів у реальних умовах, отримує технології та тактики, які потім можуть бути застосовані в інших регіонах. Для Японії, Південної Кореї та їхніх союзників це означає, що війна в Європі вже не є віддаленою подією — вона прямо впливає на баланс сил поблизу їхніх кордонів.

Окремий вимір — логістика. Згадка про те, що Росія і КНДР завершують будівництво мосту для таємних військових постачань, вказує на довгостроковий характер співпраці. Міст — це не разова акція, а інфраструктура, розрахована на роки. Відповідно, й оцінювати загрозу варто не як епізод, а як систему, що вже вибудовується.

Підсумок: цифра в 30–50 тисяч солдатів важлива не сама по собі, а тим, що вона означає. Пхеньян отримує бойовий досвід і технології, Москва — додатковий ресурс, а світ — нову лінію взаємозв'язку між європейським і тихоокеанським театрами безпеки.