AfD готує зустріч із представником Путіна: що це означає для Німеччини

Керівництво «Альтернативи для Німеччини» та Кирило Дмитрієв, який виступає головним економічним посланцем Володимира Путіна, розпочали підготовку до спільної зустрічі, запланованої на наступний рік. Головна тема — можливе відновлення постачання газу. Про це стало відомо від співрозмовників, обізнаних із перебігом підготовки.

За їхніми словами, участь у заході мають узяти співголови партії Аліса Вайдель і Тіно Хрупалла. Однак зустріч відбудеться лише за попередньої умови: якщо між Україною та Росією буде узгоджено мирні домовленості. Серед імовірних місць проведення розглядають Ізраїль, Об'єднані Арабські Емірати та Індію.

Організатори також розраховували на присутність американських спецпосланців Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, адже на порядку денному — можливе відновлення роботи російських «Північних потоків». Утім, високопоставлений чиновник США заявив журналістам, що ані Віткоффа, ані Кушнера про цей саміт не повідомляли й запрошення їм не надсилали.

Для Німеччини ця історія важлива не стільки самим фактом переговорів, скільки тим, яку роль у них намагається закріпити за собою AfD. Партія не перебуває при владі, тож будь-яка така зустріч мала б радше символічний характер і не могла б напряму змінити енергетичну політику країни. Але, за словами співрозмовника, політики хочуть використати ці переговори, щоб продемонструвати власну компетентність у зовнішніх справах і розкритикувати чинний уряд за бездіяльність на тлі високих цін на енергоносії.

Іншими словами, йдеться про спробу перевести розмову про дорогу енергію з площини внутрішньої політики у зовнішньополітичну. Якщо тема газу повернеться до порядку денного після можливих мирних домовленостей, у партії з'явиться аргумент: мовляв, вона заздалегідь вибудувала потрібні контакти, тоді як уряд лише реагував на обставини. Для виборців це може виглядати як готовність запропонувати альтернативу там, де влада, на думку критиків, її не має.

Водночас відсутність підтвердження з боку США показує межі таких ініціатив. Без участі американських представників і без реальних політичних повноважень у самої AfD зустріч залишається радше заявкою на майбутнє, ніж механізмом ухвалення рішень. Для Німеччини ж ключове питання — не хто про щось домовиться на майданчику в третій країні, а як ці сигнали вплинуть на внутрішню дискусію про ціни, постачання та курс уряду.