Чому Кремль не чує закликів Заходу до раціональності: аналіз

Приїзд директора ЦРУ до Москви з метою донести до російського керівництва оцінки щодо динаміки війни та її впливу на майбутнє країни — не перша спроба Заходу вплинути на рішення Кремля подібним чином. Майже рік тому попередній очільник британської розвідки MI-6 сер Річард Мур у своїй прощальній промові також фактично закликав Росію припинити агресію, наголошуючи, що продовження війни у поточному форматі означає втрату майбутнього.

Однак, як зазначають аналітики, такі звернення свідомо чи ні ігнорують іншу систему координат, у якій існує кремлівський окупант. Ця людина давно нагадує гравця в карти, який стабільно програє, але відмовляється припинити гру, сподіваючись відігратися в наступному раунді. Все більше ознак вказують на те, що російське керівництво готове ризикувати функціонуванням і майбутнім самої РФ, якщо зберігаються хоча б мінімальні шанси примусити Україну до миру на власних умовах через тотальну війну.

З іншого боку, апеляція до раціональності з боку Заходу може бути не лише спробою вплинути на Кремль, а й способом приховати власну нездатність або небажання напрацювати політику, яка б реально примусила Росію припинити війну на прийнятних умовах. Така політика потребує значних зусиль, ресурсів і політичного капіталу. Натомість заклики до здорового глузду нічого не коштують для очільників політичних розвідок та режимів, які за ними стоять.

Таким чином, розрив між західним баченням раціональності та реальними мотиваціями кремлівського керівництва залишається ключовою перешкодою для будь-яких дипломатичних зусиль. Поки на Заході сподіваються на логіку, у Кремлі роблять ставку на гру, де програш не визнається остаточним.