«Мене повісять»: чому Путін обирає ескалацію замість миру

Аналітики західних видань звертають увагу на внутрішні мотиви, які штовхають Кремль до подальшої ескалації. За даними джерел, Путін під час війни неодноразово говорив наближеним: «Вони мене повісять». Ця фраза відображає його страх перед наслідками поразки, що робить навіть мінімальний компроміс неможливим.

Показовою є й риторика російського лідера. На зустрічі зі студентами московського університету він заявив, що «косатки харчуються білими ведмедями», пояснюючи це «харчовим ланцюгом» і необхідністю розуміти, «в якому світі ми живемо». Експерти вказують на абсурдність такого твердження, адже задокументованих випадків нападу косаток на білих ведмедів немає, проте сама алегорія демонструє хижацький світогляд, яким керується Кремль.

Російська армія вже тривалий час перебуває у глухому куті, але ознак відступу немає. Путін публічно відкидає будь-які розмови про завершення «спеціальної військової операції», обіцяючи відповідь на «найчутливіших секторах економіки». Наближені до Кремля джерела стверджують, що візити західних посадовців до Москви, зокрема директорів ЦРУ, він сприймає не як жест доброї волі, а як ознаку слабкості США.

Ключовим мотивом для ескалації аналітики називають не геополітичні амбіції, а збереження влади. Режим Путіна має високу толерантність до насильства, але не прощає провалів. Тому завершення війни без досягнення навіть мінімальних цілей він вважає фізичною загрозою для себе. Водночас продовження війни у нинішньому вигляді виснажує ресурси країни, що створює тиск навіть серед еліти, де зростає відчуття, що «цар голий».

Очікується, що ескалація виявиться у посиленні атак на цивільну інфраструктуру України, зокрема енергетику, а також у спробах вплинути на постачання зброї з Європи. Західні розвідки не виключають диверсій на європейських заводах, але вважають, що прямого зіткнення з НАТО Путін уникатиме. Водночас, ймовірно, буде оголошено нову хвилю мобілізації — за даними джерел, ідеться про 300–400 тисяч людей, яких набиратимуть через регіональну владу, щоб мінімізувати політичне невдоволення.

Підсумовуючи, аналітики зазначають: жоден із цих кроків не розв’яже проблем Росії. Натомість вони лише посилять страждання населення та сприятимуть нестабільності як усередині країни, так і за її межами.