Путін балансує між ескалацією та страхом війни з НАТО: що бачать на Заході

·547 слівредакція
Путін балансує між ескалацією та страхом війни з НАТО: що бачать на Заході

Західні посадовці вважають, що Росія свідомо уникає прямого зіткнення з НАТО, попри агресивну риторику. Водночас Москва нарощує гібридний тиск, що несе ризик прорахунку.

Попри дедалі різкіші заяви на адресу Британії та інших союзників, західні аналітики сходяться на думці, що Кремль не має наміру воювати з Альянсом напряму. Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, за деякими даними, мав на меті саме застерегти Росію від можливого нападу на країну-члена НАТО.

Однак у цих погрозах, зокрема про удари по британських військах чи оборонних заводах, західні чиновники не бачать новизни. Така риторика, на їхню думку, вписується в російську військову доктрину, яка передбачає тиск на Захід. Водночас вона відображає внутрішній тиск на Путіна через повільне просування в Україні та чутливі удари вглиб російської території.

Показово, що Трамп цього тижня заявив, ніби вірить запевненням Путіна про відсутність планів атакувати НАТО. Проте досвід 2022 року, коли російський лідер публічно заперечував наміри вторгнення в Україну, змушує союзників ставитися до таких гарантій обережно.

Натомість Захід очікує, що Москва й далі вдаватиметься до гібридних методів: кібератак, саботажу, спроб убивств. Мета — підірвати рішучість союзників і підтримку України. Один із чиновників попередив, що така стратегія може призвести до прорахунку, здатного спровокувати військове протистояння.

Підозри щодо Росії посилюються після інциденту з дроном, який досяг злітної смуги в аеропорту Лейпцига — важливого логістичного хабу для військової допомоги Україні. Прямих доказів причетності Москви немає, вона все заперечує, але в Європі фіксують серію подібних випадків із безпілотниками над аеропортами та базами. Керівник французької розвідки закликав рахуватися з імовірністю прямих агресивних дій на території країн Альянсу.

Війна в Україні цьогоріч лише загострилася: обидві сторони активізували удари великої дальності. Путін, за оцінками, не відмовився від максималістських цілей, хоча всередині Росії зростає невдоволення. Дефіцит пального та щомісячні втрати, які перевищують кількість новобранців на 6 тисяч осіб, посилюють тиск на Кремль. Утім, ознак масової мобілізації поки немає.

Союзникам радять зберігати спокій, але не втрачати пильності. Британія вже заявила, що погрози Москви не змінять її позиції щодо підтримки України.

Читайте також