Розвідка США: Путін може піти на обмежений напад на НАТО, щоб розколоти Альянс

·968 слівредакція
Світ

Американська розвідка змінила оцінки щодо намірів Кремля: тепер вважається, що Владімір Путін протягом кількох років може спробувати обмежений напад на країну НАТО — від кібератаки до невеликого наземного вторгнення — щоб перевірити рішучість Альянсу та посіяти розкол між його членами.

За даними нових звітів розвідки США, на які посилається WSJ, російський диктатор опинився у скрутному становищі через війну в Україні: українські безпілотники дедалі частіше завдають шкоди російській армії та нафтовій галузі, а на фронті війська РФ досягають лише незначних успіхів, зазнаючи великих втрат. Це підштовхує Кремль до пошуку нових способів тиску на Захід.

Американські чиновники припускають, що метою Путіна в разі нападу на НАТО буде не стільки захоплення території, скільки підрив довіри до Альянсу та роз'єднання США з європейськими союзниками. "Питання полягає в тому, як у такому разі відреагують Сполучені Штати. Завжди метою [Росії] було підірвати довіру до НАТО та роз'єднати США з їхніми союзниками", — зазначила старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва Хізер Конлі.

Занепокоєння викликає те, що Путін може стати небезпечнішим, коли його "заженуть у кут". Можливі загрози варіюються від кібератаки на країну НАТО або відправки невизнаних збройних угруповань до обмеженого вторгнення на східному фланзі Альянсу. За оцінками розвідки США, такі дії можливі в період від цієї осені до 2029 року. Ймовірність найекстремальнішого сценарію — наземного вторгнення — поки що низька, але зростає з часом.

Окрема проблема — реакція НАТО на гібридні загрози. Стаття 5 договору Альянсу, яка передбачає колективну оборону, не містить чітких положень щодо кібератак чи гібридних дій. "Це завжди було викликом для НАТО — реагувати на атаку, яка не підпадає під дію Статті 5. Справді, до цього моменту союзники воліли не допускати ескалації", — наголосила Конлі, нагадавши, що після кібератак Росії на Естонію у 2007 році кризу вирішували на двосторонньому рівні.

Водночас у США визнають проблему з боєприпасами. Запаси далекобійних ракет PrSM, ATACMS та зенітних ракет Stinger суттєво скоротилися через постачання Україні та війну з Іраном. За оцінками CSIS, США витратили у війні з Іраном 1060–1430 ракет Patriot, залишивши в арсеналі лише 870. У Пентагоні та Білому домі заперечують дефіцит, стверджуючи, що збройні сили мають достатньо ресурсів для всіх стратегічних цілей. Проте аналітики попереджають, що виснаження запасів може обмежити здатність США стримувати Росію та Китай у разі ширшого конфлікту.

Читайте також