РПЦ затвердила 12 «воєнних» молитов: як церква легітимізує агресію

До 2022 року риторика РПЦ була переважно завуальованою та обмежувалася закликами до миру. Однак після початку повномасштабного вторгнення мілітаризація церковних текстів стала відкритою: війна отримала офіційне «духовне» обґрунтування.

Ключовим документом стала молитва «про Святу Русь», яка містить пряме прохання про перемогу Росії. Її зобов'язані читати в кожному храмі РПЦ, а священники, які відмовляються, ризикують втратити сан. Окрім цього, синод затвердив окремі тексти для військових, добровольців, матерів і дружин мобілізованих, а також молитви про «звільнення» територій, які РПЦ вважає «історично російськими».

На фронті поширюють і неофіційні тексти, зокрема молитву «архістратигу Володимиру», в якій президента РФ фактично прирівнюють до архангела Михаїла. Раніше патріарх Кирило називав створення радянської атомної бомби «Божою благодаттю», а у своїй книзі «Війна. За межами видимих причин і наслідків» надає війні проти України «спокутувальне значення», стверджуючи, що «земне призначення росіян – бути воїнами Господа».

У Центрі протидії дезінформації наголошують: поява десятків «воєнних» текстів – це не поодинокий випадок, а системна робота РПЦ з обслуговування інтересів Кремля. Церква, за оцінкою аналітиків, готує ідеологічне підґрунтя для можливого посилення мобілізації в Росії.

Тим часом Україна продовжує дистанціюватися від РПЦ: держава дала Почаївській лаврі місячний термін на розрив зв'язків із церквою, а на рівні ЄС обговорюють санкції проти патріарха Кирила, хоча Болгарія та Італія поки що блокують це рішення.

Підсумовуючи: РПЦ фактично перетворилася на один із інструментів інформаційного супроводу війни, надаючи їй сакрального статусу. Це створює додаткові виклики для України, яка мусить протистояти не лише військовій, а й ідеологічній агресії.