Безкоштовна допомога США: чому Україна отримує лише розвіддані

За даними західних та українських джерел, єдиним безоплатним внеском США для України залишається розвідінформація. Вона охоплює дані для прицільних ударів як по позиціях російських військ на лінії фронту, так і по енергетичних об'єктах у глибині території Росії. Ключову роль у підтримці цього каналу відіграє директор ЦРУ Джон Реткліфф, який регулярно надає президенту Дональду Трампу дані про втрати російської армії, що нині перевищують 40 тисяч осіб на місяць.

Один із західних розвідників пояснює успіх Реткліффа простою формулою: «Трамп не любить переможених». Допоки Україна виглядає стороною, що здобуває перевагу, прихильність американського лідера до неї зростає. Крім того, удари по російській енергетиці можуть непрямо відповідати інтересам Трампа: скорочення нафтового експорту Москви робить Індію та Китай більш вразливими до американських тарифних тисків.

Володимир Зеленський називає удари по російських нафтопереробних заводах «довгостроковими санкціями». У цьому контексті Трамп, як припускають, може розглядати ці дії як прелюдію до переговорів, подібно до того, як це відбувалося з Іраном. На саміті НАТО в Анкарі він уже висловлював думку, що така ескалація, попри свою небезпеку, здатна наблизити завершення конфлікту.

Водночас фінансова допомога Україні з боку США зазнає скорочень. Аудит у червні показав, що Пентагон не встиг освоїти 910 мільйонів доларів із програми USAI, хоча багаторічні асигнування частково ще діють через уже укладені контракти. Адміністрація Трампа пропонувала виключити фінансування України з бюджетних запитів на 2026–2027 роки, що свідчить про подальше звуження масштабів підтримки.

Таким чином, ситуація свідчить про зміщення акцентів: США зберігають розвідувальну підтримку як вагомий важіль впливу, але поступово згортають прямі фінансові програми. Для України це означає необхідність адаптації до нових умов, де безкоштовна допомога обмежується інформаційною сферою, а решта питань вирішується через контракти та переговори.