США закріпили санкції за депортацію українських дітей у законі

Дональд Трамп 18 вересня підписав санкційний закон, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема. Документ розширює підстави для обмежень проти тих, хто причетний до примусової депортації українських дітей. За інформацією ініціативи Bring Kids Back, під санкції можуть підпасти не лише люди, які фізично вивозили дітей, а й посадовці, установи та посередники, задіяні в організації чи забезпеченні цього процесу.

Ключова новація — формулювання про опосередковану участь. Воно поширює норму на тих, хто забезпечував виконання, а не лише на безпосередніх виконавців. Окремо закон трактує поняття «свідомо»: достатньо, щоб особа знала про свої дії та їхні наслідки, а доводити прямий умисел не обов'язково. Підставою для обмежень названо свідому участь — пряму чи опосередковану — у тяжких порушеннях прав людини щодо громадян України: примусових переміщеннях, насильницьких зникненнях, незаконному утриманні, депортації дітей і катуваннях.

Санкції передбачають два види обмежень. Перший — повне блокування активів: майно та майнові інтереси особи чи організації, що перебувають у США або під контролем американців, заморожуються, а операції з ними забороняються. Другий — візові обмеження: в'їзд до США стає неможливим, наявні візи анулюються негайно, а імміграційні пільги стають недоступними. За порушення цих заборон передбачена цивільна та кримінальна відповідальність за американським законодавством, а рішення про включення конкретних осіб до списків ухвалює президент США.

Для України важливо те, що тепер підстава для санкцій закріплена в законі, а не у виконавчому указі. Це означає, що її не можна скасувати простим адміністративним рішенням нової адміністрації — норму доведеться змінювати через законодавчий процес. «Депортація дітей тепер має ціну, прописану в американському законі, а не лише в політичних заявах. Норма про опосередковану причетність означає, що під неї потрапляють не тільки ті, хто фізично вивозив дитину, а й ті, хто це оформлював і фінансував: структури опіки, перевізники, посадовці, які підписували документи», — каже Максим Максимов, керівник Bring Kids Back UA.

Контекст, у якому з'явився закон, масштабний. Українська влада підтвердила незаконне вивезення 19,5 тисяч дітей із тимчасово окупованих областей на територію росії. Станом на червень 2026 року до України вдалося повернути 2274 дитини. Ще у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт глави рф володимира путіна та уповноваженої зі справ дітей Марії Львової-Бєлової — їх підозрюють у незаконному вивезенні дітей з окупованих територій. У липні того ж року Офіс генерального прокурора почав розслідування участі білоруського Червоного Хреста в депортації. А в травні 2026-го Велика Британія запровадила санкції проти 85 росіян, 29 з яких причетні до примусової депортації, нав'язування ідеології та мілітаризації українських дітей; обмеження торкнулися й табору «Сонгдовон» у Північній Кореї, куди росія депортує викрадених дітей.

Отже, американський закон розширює коло тих, хто може відповісти за депортацію, і робить цю відповідальність стійкішою до політичних змін. Для родин, які чекають на повернення дітей, це ще один інструмент тиску — хоч і не гарантія швидкого результату.