Санкції США проти покупців російської нафти: чому Китай, Індія та Угорщина виступили проти

17 вересня Палата представників США підтримала законопроєкт про обмеження щодо країн, які купують російські енергоносії: 262 голоси «за», 159 — «проти». Документ, ініційований нині покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, передадуть на підпис президенту Дональду Трампу, і в Білому домі вже підтвердили намір його підписати. У Сенаті раніше законопроєкт підтримали 86 сенаторів проти 11.

Суть механізму така: президент США отримує повноваження строком на п'ять років установлювати 500-відсоткові мита на російську нафту, газ, нафтопродукти, нафтохімію та вугілля, що імпортуються до США, а також вторинні 100-відсоткові тарифи для країн, які купують російські нафту й газ або сприяють обходу санкцій. Окремо документ передбачає санкції проти російських посадовців.

Найгучніша реакція — з Пекіна. Речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що двостороння торгівля «не повинна зазнавати втручання» з боку третіх країн, а економічна співпраця Китаю з іншими державами будується на рівності та взаємній вигоді й «не спрямована проти третіх сторін». Він також наголосив, що Пекін проти застосування США своїх санкцій до китайських чи інших іноземних компаній за дії поза межами США без міжнародно-правової підстави.

Негативно відреагувала й Індія. У МЗС країни заявили, що попереджали США про здатність нових обмежень вплинути на двосторонні відносини та на міжнародний енергетичний ринок, і запевнили, що готові вжити всіх необхідних заходів для захисту власних торговельних та економічних інтересів. Нью-Делі залишається одним із найбільших покупців російської нафти: у червні в індійських портах розвантажували понад 2,3 млн барелів на добу, у липні обсяги залишалися на тому ж рівні. Разом із Китаєм Індія підтримує тісні стосунки з Москвою, а на саміті БРІКС Володимир Путін, Сі Цзіньпін і Нарендра Моді обговорювали намір створити новий світовий порядок, у якому більше не домінуватимуть країни Заходу.

Третій голос незгоди — угорський. Голова комітету із закордонних справ парламенту Угорщини Мартон Гайду написав у Facebook, що мита для найбільших покупців російських енергоносіїв становлять ризик для його країни. За його словами, «Тиса» прем'єр-міністра Петера Мадяра «усвідомлює небезпеки та недоліки енергетичної залежності від Росії, і незабаром буде готовий план щодо її усунення». Гайду також повідомив, що звернувся до американських партнерів із проханням звільнити Угорщину від дії закону та підтримати прагнення країни до диверсифікації енергопостачання.

У Москві тим часом заявили, що введення таких заходів «безперечно, ускладнюватиме зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні» — так рішення Конгресу прокоментував прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков.

Що це означає для України та світу. Ідеться про спробу Вашингтона перенести ціну російської нафти на тих, хто її купує, — а отже, вдарити по джерелах фінансування війни не лише санкціями проти РФ, а й тиском на її торгових партнерів. Проте заяви Пекіна, Нью-Делі та Будапешта показують межу цього підходу: там, де йдеться про власні енергетичні інтереси, навіть союзники США готові торгуватися. Для України ключове питання — не сам факт ухвалення документа, а те, чи наважиться адміністрація Трампа реально застосувати тарифи до Китаю та Індії, адже кожен такий крок зачіпає не лише Москву, а й глобальні ціни на енергію та всю систему світової торгівлі.