Тарифи Трампа: нова риторика про примусову працю

Президент США Дональд Трамп продовжує практику різких і непослідовних змін митної політики, що суперечить як міжнародним угодам, підписаним за його участі, так і, ймовірно, федеральному законодавству. Цього разу для обґрунтування нових обмежень обрано тему примусової праці, що виглядає щонайменше несподівано на тлі попередніх дій.

Сама проблема примусової праці, поза сумнівом, заслуговує на увагу, і їй справді бракує публічного розголосу. Однак у цьому випадку риторика виглядає радше як інструмент, аніж як щира стурбованість. Низка нових тарифів практично повторює ті, що вже застосовувалися раніше з посиланням на необхідність виправлення торговельного балансу, що викликає закономірні сумніви.

Зокрема, постає питання: чи є випадковістю, що масштаби двостороннього дефіциту збігаються з задекларованими обсягами використання примусової праці в країнах-партнерах? Такий збіг виглядає малоймовірним і змушує замислитися про справжні мотиви адміністрації. Схоже, що боротьба з порушеннями трудових прав стає лише зручним приводом для протекціоністських заходів.

Таким чином, нова тарифна ініціатива, попри гучні заяви про гуманітарні цілі, на практиці може виявитися черговим кроком у торговельній війні, що її веде Білий дім. Це створює додаткову невизначеність для міжнародної торгівлі та підриває довіру до заяв американської сторони, зокрема щодо її відданості верховенству права у глобальних економічних відносинах.