Threads: нова платформа для дезінформації про Україну

Центр протидії дезінформації (ЦПД) опублікував звіт, у якому проаналізував роль платформи Threads в українському інформаційному просторі. Дослідники встановили, що хоча потенційне рекламне охоплення цієї соцмережі в Україні наприкінці 2025 року становило лише 1,75 млн акаунтів, її регулярно використовують для вкидів — від підроблених скріншотів і вигаданих цитат до подачі реальних матеріалів поза контекстом.

Особливість Threads у тому, що дописи легко переносяться в Instagram, Facebook, Telegram, X, TikTok та YouTube. Через це первинний фейк вже на другому-третьому «стрибку» між платформами втрачає контекст і автора. Найчастіше маніпуляції стосуються мобілізації, Сил оборони, керівництва держави та міжнародної підтримки.

Серед задокументованих прикладів — так звана «злита база» застосунку «Резерв+», яку поширювали у травні 2024 року. Фактчекери VoxCheck виявили у «доказі» скасовані військові звання та дані людей, старших за граничний вік військового обліку. У лютому 2025-го через Threads розповсюдили вигадану історію про військовослужбовця в СЗЧ, який нібито вчинив насильство щодо поліцейського в Одесі — підтверджень від правоохоронців чи медіа немає.

Також фіксували підроблені цитати Ілона Маска про «останній долар для Зеленського» та вигадане твердження Дональда Трампа-молодшого про три прохання Зеленського щодо запрошення на інавгурацію. Окремо аналітики відзначили фотомонтаж з Оленою Зеленською у радянській військовій формі та неправдиву історію про нібито збір нею даних про позиції ЗСУ.

Маніпуляції стосувалися й міжнародної допомоги. Реальне повідомлення про паузу в передачі техніки зі складів Бундесверу подали як повне припинення військової підтримки Німеччиною, замовчавши, що контракти з промисловістю продовжували виконуватися. Після удару по житловому будинку в Білгороді в травні 2024-го Threads використали для звинувачень України у прямому ракетному ударі — усупереч наявним даним про приліт з території РФ.

У ЦПД наголошують: сам факт появи антиукраїнського допису не означає, що це інформаційно-психологічна операція. Для такого висновку потрібні ознаки координації — однакові тексти, опубліковані майже одночасно, схоже оформлення профілів, спільні помилки перекладу, синхронні репости чи посилання на ті самі джерела. Прикладом тривалого маскування аналітики називають розслідування NewsGuard про 294 фейкові профілі, які видавали себе за жінок, зацікавлених у знайомствах із тайванцями напередодні виборів на Тайвані.