Чи турбує Трампа ймовірна військова допомога Росії Ірану

Під час війни з Іраном однією з ключових цілей Трампа було обмежити фінансування Тегераном союзних угруповань, які, за його словами, несуть відповідальність за втрати серед американських військових. Однак питання, чи допомагає Росія Ірану завдавати ударів по силах США, не викликає в президента особливої уваги. Про це повідомляє CNN, зазначаючи, що така реакція стала для нього типовою.

Минулого тижня міністр оборони Піт Гегсет під час слухань у Сенаті заявив, що Китай і Росія сприяють деяким діям Ірану. Однак держсекретар Марко Рубіо проігнорував подальші запитання на цю тему в присутності російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Невдовзі Трамп написав у соцмережах, що, на його думку, Пекін і Москва не беруть участі в конфлікті, оскільки їхні лідери запевнили, що не постачають зброю Ірану. «Я їм довіряю. Можливо, вони щось і роблять, але поки що це не є чимось серйозним», — зазначив президент.

Окрім можливого постачання озброєнь, Росію підозрюють у передачі Ірану супутникових знімків американських баз. Президент України Володимир Зеленський публічно заявив про це. Коли Трампа запитали про це 27 липня, він применшив значення ситуації, сказавши, що з’ясує, чи це правда, і запитає про це Путіна. Водночас перша публікація CNN на цю тему з’явилася ще на початку березня, коли джерела в американських спецслужбах повідомили про передачу Росією розвідданих Ірану. The New York Times також писала, що Москва могла постачати дрони та запчастини. Кремль традиційно заперечує ці звинувачення.

Така позиція Трампа нагадує його реакцію під час першого терміну, коли з’явилися дані про те, що Росія нібито призначала винагороду за ліквідацію американських військових в Афганістані. Тоді він назвав це «містифікацією» та відмовився обговорювати тему з Путіним. Аналітики вважають, що подібна поведінка дає Москві сигнал: допомога Ірану в ударах по силах США не є для Трампа «червоною лінією». Росія та Іран мають спільний інтерес у зменшенні американського впливу на Близькому Сході, що робить таку співпрацю цілком очікуваною, хоча й небезпечною для регіональної стабільності.