Візит Зеленського до Сербії: сигнал Росії про відсутність недоторканих зон у Європі

Візит розпочався 7 серпня ввечері з неформальної вечері з сербським лідером Александаром Вучичем. Очікується, що програма перебування також включатиме зустріч із прем'єр-міністром Джуро Мацутом, ще одну офіційну розмову з Вучичем та спілкування з пресою. Анонс поїздки з'явився за день до того, проте деталі тримали в таємниці.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що ключову роль у підготовці цього візиту відіграв український посол у Сербії Олександр Литвиненко, який провів значну дипломатичну роботу. Експерт нагадує, що Сербія є головним союзником Росії на Балканах і має з нею давні зв'язки. Тому головною метою візиту Зеленського він називає «гру на зустрічному курсі»: демонстрацію того, що Україна готова діяти навіть там, де Москва вважає свій вплив беззаперечним.

Водночас сербський президент дотримується багатовекторної політики: зберігає стосунки з Росією та Китаєм, але продовжує рух до Європейського Союзу. Фесенко зауважує, що обидва лідери мають власні мотиви для зустрічі. Для України важливо налагоджувати порозуміння з країнами, які не є повноцінними союзниками, особливо в контексті європейської інтеграції. Усередині ЄС триває гостра конкуренція між тими, хто лобіює розширення за рахунок Західних Балкан, і тими, хто підтримує Україну, тож Києву потрібно шукати баланс.

Експерт не очікує від візиту сенсаційних домовленостей, але наголошує на його символічному значенні. Це перший візит українського президента до країни, яку вважають проросійською. На думку Фесенка, таку роботу варто продовжувати, щоб Росія відчула: у Європі для неї не існує недоторканих зон, і Україна готова дипломатично «атакувати» навіть там, де Москва почувається господарем.

Показово, що в липні Зеленський і Вучич уже бачилися на саміті «Україна – Південно-Східна Європа», де сербський лідер став єдиним, хто не підписав спільну декларацію на підтримку України. Нинішній візит можна розглядати як крок до зближення позицій, попри складний історичний контекст.