Чому зустріч Зеленського і Трампа змінює логіку підтримки України

Формат зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі виявився промовистішим за будь-які спільні заяви. Всупереч традиції, двері Овального кабінету зачинили для преси, що свідчило про намір сторін домовлятися, а не демонструвати партнерство. Такий підхід дав змогу зосередитися на конкретних результатах, а не на символічних жестах.

Ключовий підсумок візиту — ліцензії на виробництво перехоплювачів для систем Patriot. Це не просто технічна деталь, а зміна всієї логіки співпраці. Досі Україна покладалася на постачання, які залежали від політичного календаря партнерів і могли припинитися будь-якої миті. Ліцензія дає змогу створювати власні спроможності: навіть за зміни настроїв у Вашингтоні Україна зможе відтворювати критично важливі компоненти самостійно. Саме тому президент Зеленський назвав пріоритетом протиракетну оборону та стратегічну співпрацю, а не чергові пакети допомоги.

Другий важливий напрям — робота з американським Конгресом. Зеленський виступив перед усіма ста сенаторами, а не лише перед профільними комітетами чи групою друзів України. Це свідома ставка на інституційну підтримку, яка переживає зміну адміністрацій. Йдеться про санкційний законопроєкт, який ініціював покійний Ліндсі Грем разом із Річардом Блюменталем. Документ передбачає стовідсоткове мито на російські нафту й газ для п'яти найбільших імпортерів, насамперед Китаю та Індії. Від менших покупців вирішили відмовитися, щоб підвищити шанси на ухвалення. Водночас президент США отримує право призупиняти санкції з обов'язковим звітуванням перед Конгресом, що послаблює автоматизм закону.

Третя тема, яку обговорювали найобережніше, — можливе повітряне перемир'я. Ідея полягає в припиненні ударів з повітря як першому кроці до дипломатичного врегулювання. Зеленський сформулював це стримано, наголосивши на необхідності активізувати дипломатичний процес. Стриманість зрозуміла: Росія раніше відкидала подібні пропозиції, і підстав для оптимізму поки немає. Дипломатія в цій конструкції не альтернатива тиску, а його продовження — пропозиція про перемир'я має вагу лише тоді, коли за нею стоять санкції та далекобійні удари.

Підсумок: найближчі місяці покажуть, чи перетворяться ліцензії на реальне виробництво перехоплювачів в Україні та чи дійде законопроєкт Грема до підпису. Якщо спрацюють обидва напрями, Україна зменшить залежність від чужого політичного календаря. Якщо ні — залишиться з хорошими зустрічами, але без контролю над власним небом.