Зеленський: Китай міг би схилити Путіна до перемовин, але не робить цього

Про це глава держави сказав в інтерв'ю NHK. Він зауважив, що не бачив жодного випадку, коли б Китай чинив тиск на Росію заради припинення бойових дій, і припустив, що подібні розмови могли точитися хіба що під час двосторонніх зустрічей.

За оцінкою Зеленського, вплив КНР на Москву зараз особливо вагомий — на тлі санкцій, тіньового флоту та відрізаних енергетичної й банківської систем. «Звісно, Китай може знайти спосіб підштовхнути Путіна до переговорів. Я впевнений. Але вони цього не зробили. І якщо ти можеш, але не робиш, то це підтримка чи ні?» — наводить його слова пресслужба. Президент додав, що йдеться не про постачання зброї, а про політичну волю, якої, на його думку, бракує: «Шкода, що Китай не на нашому боці в цій війні – політично. Справа навіть не у зброї. Справа в політичній волі». За його словами, сильні лідери, зокрема й китайський, могли б зупинити цю війну миттєво.

Зеленський наголосив, що проблема не в нейтралітеті Пекіна як такому, а в тому, що КНР «не посередині», а «трохи більше на боці Росії». Для такої великої країни, зауважив він, навіть це «трохи» означає багато, адже проявляється у більшій відкритості до Москви та готовності допомагати їй, аніж Україні.

Окремо президент торкнувся питання технологій. За його словами, в Україну прилітали ракети північнокорейського виробництва, тоді як китайських він не бачив. Водночас, зазначив Зеленський, китайські технології потрапляють до Росії: обладнання, яке використовує РФ, імовірно, надходить із Китаю разом із фахівцями та технологіями.

Ці слова прозвучали на тлі публічних закликів Пекіна до припинення вогню. У червні 2026 року Китай звернувся до Києва й Москви із закликом зупинити бойові дії та якнайшвидше відновити переговорний процес — відповідна заява пролунала під час засідання Ради Безпеки ООН. Заступник постійного представника КНР при ООН Сунь Лей назвав негайне припинення вогню необхідною умовою для подальших перемовин і закликав обидві сторони продемонструвати політичну волю.

Формально Пекін не визнає себе стороною конфлікту й декларує нейтральну позицію. Втім, за даними західних урядів та аналітиків, Росія отримує з Китаю товари подвійного призначення — мікроелектроніку, верстати, оптичне обладнання, дрони та комплектуючі до них, які можуть мати військове застосування. Крім того, Євросоюз має докази, що Китай навчав російських військових, зокрема користуванню безпілотниками.

Отже, риторика Пекіна про мир і нейтралітет поки що не підкріплена діями, які б змусили Москву сісти за стіл переговорів. Для України це означає, що розрахунок на китайський тиск як на окремий важіль впливу залишається радше теоретичним. Поки КНР зберігає економічні та технологічні зв'язки з РФ, будь-які її заклики до припинення вогню сприймаються як декларація, а не як реальний інструмент завершення війни.