Енергетичне перемир'я і Чорне море: що Київ може запропонувати на зустрічі Зеленського й Трампа

Україна не фіксує жодних ознак того, що агресор готовий відмовитися від ударів по інфраструктурі. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга. Водночас він висловив переконання, що залучення Сполучених Штатів до цього процесу могло б допомогти досягти домовленостей.

За словами Сибіги, ймовірний предмет обговорення на зустрічі двох лідерів ширший за одну тему. «Це може бути одночасно перемир'я і енергетичне, і перемир'я в Чорному морі, але саме в такій комбінації», — зазначив очільник МЗС. Українська сторона зараз активно готується до цієї зустрічі, яка має відбутися на полях Генеральної асамблеї ООН. Київ розраховує на чітку підтримку партнерів у реалізації безпекових ініціатив.

Що стоїть за ідеєю енергетичного перемир'я

Ідея взаємного припинення ударів по критичній та енергетичній інфраструктурі з'явилася ще 14 вересня — тоді її запропонували Україні та Росії Сполучені Штати. Володимир Зеленський тоді заявив, що Київ готовий підтримати таку деескалацію, але за двох умов: якщо вона стане реальним кроком до припинення російських ударів і матиме довгостроковий характер. Президент також наголосив, що наразі не бачить справжньої готовності Росії завершити війну, і що Україна робитиме деескалаційні кроки лише тоді, коли партнери зможуть забезпечити реальну готовність Москви дотримуватися домовленостей.

Раніше Дональд Трамп заявляв, що сторони вже погодили енергетичне перемир'я, проте журналісти уточнювали: остаточної угоди з усіма умовами на той момент не було. Згодом з'явилися дані Financial Times із посиланням на джерела, згідно з якими Москва не поспішає укладати юридичну угоду. За твердженням співрозмовників видання, у Кремлі хочуть зберегти можливість завдавати масштабних ударів по українській критичній інфраструктурі взимку. Руйнування енергетики в холодний період там розглядають як інструмент тиску на Київ для досягнення територіальних і політичних поступок — саме тому російська сторона нібито затягує домовленості до початку опалювального сезону.

Що це означає для України

Для людей за цими дипломатичними формулюваннями стоїть цілком конкретна річ: чи буде взимку тепло і світло. Якщо домовленості про припинення ударів по енергетиці вдасться досягти, це зменшить навантаження на енергосистему та знизить ризик аварійних відключень у найхолодніші місяці. Якщо ні — удари по генерації та мережах можуть знову стати інструментом тиску, розрахованим саме на побутові наслідки для мільйонів людей.

Комбінація з перемир'ям у Чорному морі додає до цього ще один вимір — безпеку судноплавства і роботу портів, від яких залежить експорт. Для Києва логіка проста: будь-яке часткове перемир'я має сенс лише тоді, коли воно підкріплене гарантіями, а не деклараціями. Саме тому українська сторона наполягає на довгостроковому характері домовленостей і на залученні США як сили, здатної зробити їх виконуваними.

Ключове питання залишається незмінним: чи готова Москва справді відмовитися від ударів по інфраструктурі — чи лише відкладає їх до зими. Від відповіді на нього залежить не лише перебіг переговорів на полях Генасамблеї ООН, а й те, якою буде ця зима для українців.