Трамп говорить про близький кінець війни з Іраном: що це може означати

Про можливе завершення конфлікту Трамп сказав журналістам увечері в середу. «Ну, сподіваємося, що ми наближаємося до кінця війни. Вони (іранці — ред.) хочуть укласти угоду. Побачимо, як це вийде», — наводить його слова Reuters. За його словами, він отримав від Ірану інформацію «напряму», але подробиць не розкрив.

Паралельно з'явилися деталі про дипломатичний трек. За даними Axios із посиланням на анонімні джерела, наступного вівторка Трамп зустрінеться в Нью-Йорку з лідерами країн Перської затоки — на полях Генеральної Асамблеї ООН. Ця зустріч має бути присвячена планам США щодо післявоєнної стратегії. Тобто йдеться не лише про те, як зупинити бойові дії, а й про те, як виглядатиме регіон після них — а отже, і про роль монархій Затоки, на території яких розташовані американські військові бази.

Для розуміння контексту важливо тримати в голові кілька речей. Війна почалася 28 лютого після ударів США та Ізраїлю по Ірані; Тегеран у відповідь бив по Ізраїлю та по країнах Перської затоки. Однією з воєнних цілей Трамп раніше називав послаблення ядерного потенціалу Ірану, тоді як Тегеран наполягає, що ядерної зброї не має, а його програма зі збагачення урану є мирною. Крім того, Трамп неодноразово змінював і цілі, і терміни війни — тому будь-яка заява про «близький кінець» потребує перевірки часом, а не лише риторикою.

Що це означає для людей і країни? Для США сигнал про завершення означає передусім спробу знизити ціну конфлікту: менше витрат, менше ризику для військових на базах у Затоці, менше тиску на нафтові ринки, від яких залежать ціни й у самій Америці. Для країн Перської затоки зустріч у Нью-Йорку — це нагода зафіксувати свої гарантії безпеки на постконфліктний період. Для Ірану дипломатичний трек — спосіб зняти частину тиску, не відмовляючись публічно від власних позицій щодо ядерної програми. А для України, яка стежить за увагою Вашингтона до кількох регіонів одночасно, важливий сам факт: якщо США справді переводитимуть іранський трек у дипломатію, це змінить розподіл їхніх ресурсів і уваги.

Поки що жодних підтверджених домовленостей немає — лише заяви та анонімні повідомлення про майбутню зустріч. Проте в червні між Іраном і США було підписано Ісламабадський меморандум, який Тегеран вважає чинним і має намір повернутися до дипломатичного шляху врегулювання. Саме від того, чи цей документ стане основою для реального припинення вогню, залежатиме, чи заява про «кінець війни» буде політичним маневром, чи початком довгого й складного переговорного процесу.