Кремль проти «пекельних» санкцій: що стоїть за погрозами зірвати мирний процес

У ніч на 17 вересня за київським часом Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026». Голоси розділилися так: 262 — «за», 159 — «проти». Документ передбачає нові обмеження для тих, хто купує російську нафту, а також для енергетичного й оборонного секторів РФ та її тіньового флоту.

Ключовий механізм тут — можливість для президента США одноосібно запроваджувати 100% мита на товари будь-яких країн, які купують російські нафту й газ. Це означає, що тиск зміщується з самої Росії на її покупців — від європейських до азійських. Для України це важливо з огляду на те, що саме експорт енергоносіїв залишається головним джерелом фінансування російської війни.

Реакція Кремля не забарилася. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав голосування «недружнім кроком» і заявив, що додаткові санкції ускладнять пошук мирного врегулювання. «Ми спостерігаємо за проходженням цього документа. Це стосується недружніх дій. І, звичайно, введення деякими додатковими санкціями з боку США однозначно ускладнить зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні», — сказав він. Інші високопосадовці Кремля поки публічно не коментували рішення Конгресу.

Показово, що заява Пєскова прозвучала приблизно через 12 годин після голосування — тобто Кремль реагував уже на готовий результат, а не на сам процес. Тепер усе залежить від підпису Дональда Трампа. За даними неназваних співрозмовників Білого дому, американський президент справді налаштований поставити свій підпис під документом.

Ситуація ускладнюється тим, що паралельно триває обговорення енергетичного перемир'я — тимчасового припинення ударів по російській нафтовій інфраструктурі та українській енергетиці. Трамп тисне на Україну, стверджуючи, що саме через українські удари Росія випускає менше дизельного пального, а отже, зростають ціни на американських заправках. Володимир Зеленський заявляє про готовність до такого перемир'я й очікує від РФ переліку об'єктів, по яких не потрібно бити. Кремль, своєю чергою, від двостороннього енергетичного перемир'я відмовляється, але підтримує тиск Трампа на Україну щодо одностороннього припинення ударів.

У цьому контексті погрози Кремля «ускладнити мирне врегулювання» виглядають радше як спроба зберегти простір для торгу, ніж як реальна відмова від переговорів. Для України ж головне питання — чи встигне санкційний механізм запрацювати до того, як сторони домовляться про черговий режим тиші, і чи не стане енергетичне перемир'я способом зняти тиск із російського експорту.