Путін і НАТО: експерт пояснив, чому вторгнення малоймовірне, але ризик зростає

Нова доповідь розвідки США, оприлюднена на початку серпня, описує спектр можливих дій Кремля проти країн НАТО — від кібератак і дій опосередкованих сил до, у крайньому разі, невеликого наземного вторгнення на східному фланзі альянсу. За оцінками, такий сценарій залишається малоймовірним, однак його ймовірність поступово зростатиме до 2029 року, зауважує старший науковий співробітник Інституту миру та дипломатії у Вашингтоні Ендрю Латам.

Раніше у Вашингтоні вважали, що Путін не ризикне провокувати НАТО, поки не вирішене питання України. Однак цю тезу спростувала ситуація на фронті, де війна зайшла в глухий кут, а Кремль не зміг досягти потрібної перемоги. Відповідно, мотив для нової агресії посилюється, що підтверджують і заяви литовських посадовців про потребу Москви в новому успіху.

Показовим став інцидент із російською крилатою ракетою Х-101, яка впала на поле поблизу Тарнави-Колонії на сході Польщі. Реакція НАТО на цю подію — підняті в повітря літаки F-16 та швидка ідентифікація уламків — демонструє, як альянс відповідатиме на більш масштабні провокації. Водночас міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс вважає, що політична реакція могла бути рішучішою.

Найнебезпечнішою кампанією Росії проти НАТО експерти називають дії, які можна заперечити, — зокрема, через кабельні мережі та дрони. Захоплені українські безпілотники можуть використовуватися для атак на критичну інфраструктуру в Балтійському регіоні, щоб створити невизначеність щодо походження удару. Вторгнення ж позбавляє Москву можливості заперечувати свою участь, що робить його ірраціональним кроком.

Ключовим чинником стримування залишається готовність НАТО утримувати високі очікувані витрати для Росії на будь-яку агресію. Саме цей аспект, на думку аналітиків, альянс може контролювати, демонструючи впевнену відповідь навіть на незначні провокації.