Рейтинги без виборів: навіщо соціологи публікують цифри довіри

За словами Гриніва, більшість українців не хочуть виборів і розуміють, що запуск виборчого процесу зараз може призвести до розхитування ситуації в країні. Однак соціологічні дослідження виконують іншу функцію — вони є індикатором ставлення громадян до діючої влади та її готовності підтримувати її надалі.

«Люди не хочуть виборів. Вони прекрасно розуміють, що зараз тягнути країну у виборчий процес — це може бути таке розхитування ситуації, яке до добра не приведе. Тому коли ми публікуємо рейтинги, ми також не маємо за мету підштовхувати тих чи інших кандидатів або суспільство до виборів. Але не розуміти процесів, які йдуть… Бо це елементи не просто абстрактної довіри до влади, а безпосередньо аудит влади, з погляду політичної легітимізації, готовності далі цю владу підтримувати», — заявив Гринів.

Останні опитування демонструють помітні зміни в суспільних настроях. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), опублікованими 10 серпня, президент Володимир Зеленський посідає лише четверте місце за рівнем довіри. Лідером є Валерій Залужний, якому довіряють 66% опитаних. Далі йдуть Михайло Федоров (63%) та Кирило Буданов (61%). Зеленському довіряють 56% респондентів, не довіряють — 38%. Найнижчі показники довіри — у політиків Дмитра Разумкова, Олексія Гончаренка та Петра Порошенка.

Водночас результати опитування Центру СОЦИС, опубліковані 6 серпня, показують дещо іншу картину в електоральних симпатіях. Якби вибори відбулися найближчим часом, 22,3% українців, які визначилися з вибором, готові віддати голоси за Зеленського. За Залужного проголосували б 21,4%, за Федорова — 13,1%, за Буданова — 8,3%, за Порошенка — 6,1%. У загальному рейтингу без уточнення щодо готовності йти на вибори трійка лідерів виглядає так: Зеленський — 17,8%, Залужний — 17,1%, Федоров — 10,5%.

Таким чином, соціологічні дані стають важливим інструментом моніторингу настроїв у суспільстві, навіть коли виборчий процес не стоїть на порядку денному. Вони дозволяють оцінювати легітимність влади та прогнозувати можливі політичні сценарії в майбутньому.