Трамп і Путін у пастці власних воєн: що це означає для України

Глава американської розвідки Джон Реткліфф цього тижня відвідав Москву, де мав донести Владіміру Путіну, що Росія програє війну проти України. Водночас, як зазначають аналітики, Сполучені Штати самі зіткнулися з серйозним викликом у конфлікті з Іраном. Ключова проблема обох лідерів — вони не досягли першочергових цілей військовими методами, але й не можуть вийти з конфлікту, зберігши політичне обличчя.

Сучасні війни кидають виклик традиційним арміям. Як російські, так і американські війська, що колись вважалися одними з найпотужніших у світі, виявилися вразливими перед асиметричними тактиками. Україна та Іран, зробивши ставку на недорогі безпілотні технології, фактично змінили правила гри на полі бою. Обидва лідери, за оцінками експертів, недооцінили стійкість противників, чиї збройні сили значно поступалися їм за конвенційною потужністю.

Історичні паралелі очевидні: і США, і Росія вже зазнавали поразок у Афганістані, а американці — ще й у Вʼєтнамі. Однак є принципова відмінність між підходами Трампа та Путіна. Російський лідер кинув значні сухопутні сили у війну, що за даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, призвело до загибелі, поранення або зникнення безвісти понад 1,4 мільйона росіян. Натомість американська адміністрація у конфлікті з Іраном більше покладається на економічний тиск, уникаючи масштабних наземних операцій та зумисних атак на цивільних.

Для Путіна війна в Україні є екзистенційним питанням виживання режиму. Як зазначають аналітики, для Трампа іранське питання не має такого критичного значення, однак обидва опинилися у безвихідній ситуації. Раніше британський військовий експерт Геміш де Бреттон-Гордон попереджав, що нова хвиля мобілізації в Росії може похитнути стабільність режиму, оскільки війну відчують представники середнього класу, які досі могли її ігнорувати.

Для України ця ситуація означає, що тиск на Кремль може посилюватися саме через внутрішні проблеми Росії. Якщо західні партнери продовжать підтримувати Київ, а Москва не зможе знайти вихід із конфлікту, це може прискорити завершення війни. Водночас непередбачуваність обох лідерів залишає простір для різних сценаріїв розвитку подій.