Відставка Федорова: Протести та інформаційна війна. Як російська пропаганда використовує українські розколи

Рішення президента Володимира Зеленського не подавати кандидатуру Михайла Федорова на повторне призначення очільником Міноборони викликало хвилю протестів майже в усіх обласних центрах. Ці події стали головною темою тижня в українському інформаційному просторі.

Моніторинг 50 найбільших анонімних телеграм-каналів, 75 популярних ютуб-каналів та 50 тікток-акаунтів за період 13–19 липня 2026 року виявив кілька ключових наративів, які активно поширювалися. Найбільше згадок — понад 4,7 тисячі — отримав наратив «усунення тих, хто поза системою». Його суть: стара система витискає реформаторів, роблячи їх крайніми у провалах з мобілізацією, оскільки сама не бажає змінюватися.

Майже 2 тисячі згадок зібрав наратив «влада працює на ворога». Російська пропаганда активно підхоплює радикально патріотичні тези, звинувачуючи керівництво в саботажі та здачі національних інтересів. Ще 1,2 тисячі коментарів просували ідею, що влада насправді прагне програти війну, подаючи відставку Федорова як частину плану зі «знекровлення» армії.

Окремий трек — наратив про «керовані протести» (714 згадок). Його активно підхоплюють і «балакучі голови» в ТікТоці, де відео з цією тезою набрали понад 587 тисяч переглядів. Блогер Сергій Ягодзінський (i.sophist) знецінює мотивацію протестувальників, називаючи їх масовкою. Блогерка vilna6988 стверджує, що «дали команду — вийшли з картонками», намагаючись викликати тотальну зневіру та агресію.

Варто зазначити, що значна частина цих наративів має українське походження і є частиною природної внутрішньополітичної дискусії. Однак проросійські актори підсилюють їх, масштабують через мережі однотипних коментарів та інтегрують у власні кампанії, спрямовані на поглиблення внутрішнього розколу та зниження довіри до державних інституцій.

Підсумок: дискусія навколо відставки Михайла Федорова стала точкою суспільного напруження, яку активно використовували для поширення деструктивних меседжів. Російська пропаганда не створює нових конфліктів, а лише експлуатує вже наявні, посилюючи поляризацію та недовіру.